Нещодавно відбулось судове засідання в якому обвинувачується людина, котра приїхала захищати двох жінок одна, з яких була вагітна, а інша молода мати одиначка, , яких просто взяли у «заручники».
А захищати насправді було від кого. А саме, за свідченнями очевидців — від колишнього чоловіка молодої жінки, що сама виховує малолітню дитину, та його поплічників — зовсім сторонніх людей. Один з поплічників колишнього чоловіка представився, як юрист і адвокат, котрий хотів разом з колишнім чоловіком жінки, до квартири якої вони вдерлися, підселити осіб без постійного місця проживання та сумнівної зовнішності, щоб влаштувати молодій матері «веселую жизнь» як виразився юрист.
Знову ж таки за свідченнями очевидців тієї події, в той вечір неодноразово викликалась поліція, яка «самоусунулась» від надання будь-якої допомоги молодій матері, в квартиру якої на ніч «заселялися» сторонні чоловіки без будь-яких документів. Поліція просто поїхала.
Але й в подальшому, коли за справу вже взялися слідчі та прокуратура, результати їх розслідування, мабуть повинні бути внесені у підручники за якими навчають правоохоронців, як «непотрібно» розслідувати справу, щоб не звести на людину наклеп своїми діями.
Так от вся ця ситуація з підселенням, та погрозами в супроводі з «юристом» виявилось ніщо інше, як нікчемне рейдерство.
Кушнерский М.М., який привів тітушок, та бомжів у квартиру де знаходилась малолітня дитина з нянею, скориставшись з відсутності матері, яка була в цей час на роботі, не привели з собою ані представників виконавчої служби, ані навіть дільничого, та не маючи жодного документа, що дає право вселяти до оселі осіб, хотів таким чином заробити грошей, викинувши дитину з матір’ю на вулицю.
Вже згодом, щоб виправдати свої гидкі наміри, та помститися людині, яка пришла на допомогу одинокій жінці з малолітньою дитиною пішов на наклеп та підробку документів сфабрикувавши докази для двох справ. Знаючи що він неправий придумав бездоказову версію нічим не підкріпленну . При чому дуже багато юристів, та роботодавців вже стикались з його так званою «професійною діяльністю» декотрі просто виклали в інтернеті застережуючі інших не попасти в халепу беручи до себе на роботу таких так званих «фахівців» https://blacklist.club/profiles/kushnerskiy-nikita-mihaylovich
А ще більш цікавить, що то за ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ВЕГА» яку очолює КУШНЕРСЬКИЙ МИКИТА МИХАЙЛОВИЧ і що то за види діяльності такі НОТАРІАЛЬНА ТА ІНША ЮРИДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Усе просто — рейдество в сфері нерухомості….. ТА ІНША ЮРИДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
До речі, тепер справа перебуває в суді, але чи можна цю кількість процесуальних порушень назвати кримінальним провадженням?
А саме:
- Підозра є необґрунтованою, так як обвинувачення ґрунтується лише на показаннях свідків (осіб, які перебувають у певних відносинах із «потерпілим», що свідчить про їх упередженість при дачі показань), що повністю суперечить завданням кримінального провадження (ст. 2 КПК України), тобто забезпеченню повного і неупередженого розслідування і судового розгляду.
- Судово-медичну експертизу не може бути покладено в основу обвинувачення, так як вона лише констатує факт отримання тілесних ушкоджень «потерпілим», а не вказує хто саме їх йому наніс. Так само немає свідків, не з оточення «потерпілого», які б могли точно стверджувати про те, що саме Мотін Ф. чи ще хтось наносив йому удари.
- Слідством не встановлено першочергової мети прибуття до квартири, де стався конфлікт, «потерпілого» зі своїми знайомими, та не взято до уваги те, що співвласниця квартири прямо вказала на те, що з боку останніх в її адресу лунали погрози життю та здоров’ю, не зважаючи на присутність у квартирі дитини. Також їй пообіцяли, що якщо вона не виконає їх вимоги, які повинні вирішуватись у судовому порядку, а саме з допомогою виконавчої служби, а не силою та погрозами, то до неї із дитиною примусово підселять незнайомих осіб без визначеного місця проживання, що вже само по собі є порушенням закону з боку потерпілого та його поплічників, та послугувало виникненню конфлікту.
- Не допитані лікарі, які оглядали потерпілого на предмет отриманням «потерпілим» тілесних ушкоджень, ступеню їх тяжкості та походження, що є прорахунком в роботі слідчих, а можливо навіть «роботи на користь потерпілого», що знову ж таки повністю суперечить завданням кримінального провадження (ст. 2 КПК України), тобто забезпеченню повного і неупередженого розслідування і судового розгляду.
- У допиті, «потерпілий» вказує на те, що після того як Мотін Ф. наніс йому удар у обличчя, у останнього руки та одяг залишились у крові, проте вказаний одяг не був оглянутий та не долучений до матеріалів справи, що свідчить про суттєву невідповідність показів «потерпілого» та його близького оточення реальним фактам, а тому це також не може бути доказом слів останнього. Окрім цього, допитані поліцейські, які прибули на місце безпосередньо після інциденту не вказали на те, що бачили Мотіна Ф., чи ще когось із закривавленими руками чи одягом, про що вони не вказали в протоколі допиту, та не вказали про це у рапорті за результатами виїзду. Тобто, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, свідчення потерпілого зовсім не підкріплені жодними доказами.
- У матеріалах відсутні відеозаписи з камер відео нагляду під’їзду (з невідомих причин), які зафіксували вихід усіх учасників конфлікту з будинку, та які могли б довести невинуватість Мотіна Ф.
- З приводу начеб-то викрадення камери GoPro наявні відомості, знову ж таки, лише з боку сторони «потерпілого», а саме у їх протоколах допиту, жодного іншого доказу використання камери у той день чи безпосередньо обставин її викрадення у матеріалах справи немає. Так само, допитаний дільничний інспектор Олійник у своєму допиті про наявність будь-якого відео записуючого пристрою не вказав. Тобто стверджувати про наявність вищевказаної камери під час зазначених подій немає підстав.
- Варто звернути увагу й на інший момент в кримінальному провадженні – бажання «потерпілого» не лише безпідставно обвинуватити особу, а й отримати матеріальну наживу. Так, «потерпілим» в особі його адвоката подано цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ціна позову складає аж 1 007 191 грн.!!!!, це при тому, що до самого позову в супереч положенням цивільного законодавства України та Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», не додано жодного документального доказу, який би обґрунтовував заявлену ним до стягнення суму за ніби-то лікування, чи втрачений відпочинок, чи втрачені так звані робочі зв’язки.
Дуже сподіваємось що шановний суд зрозуміє хто є хто у цій справі…