10.11.202199700
Щодо українських моряків яких змушують платити хабарі за їхні документи, вже написано багато, навіть BIHUS info провели своє розслідування і з’ясували, яке відношення до цього має Морадміністрація, за повним найменуванням Державна служба морського та річкового транспорту України. Але морські зловживання на цьому лише починаються.
Для багатьох людей розуміння діяльності Морадміністрації не перевищує повідомлень у ЗМІ, але коли людина бажає придбати хоча-б невеликий човен, він стикається з двома реаліями. Це державне оформлення плавзасобу та отримання посвідчення судноводія, що надає право пересуватися водними шляхами.
Взагалі згадаємо що це за Центральний орган виконавчої влади Морадміністрація. У 1998 році Держфлотнагляд було перетворено у Держфлотінспекцію, потім у Укрморрічінспекцію (УМРІ), потім у Державну службу України з безпеки на транспорті і останнє творіння великого реформатора Володимира Омеляна, наприкінці маємо Морську адміністрацію.
І ось почнемо з початку, маємо бажання пересуватися водними шляхами. Звертаємось до будь-якої школи яка здійснює навчання на судноводія. Таких шкіл багато, у своєї більшості вони приватні та мають відповідні ліцензії. Після проходження курсу навчання, на підтвердження отриманих знань, здається іспит, після якого отримується посвідчення судноводія, яке надає право керування плавзасобом та пересування водними шляхами. Іспит приймає комісія, яка формується з фахівців у Морадміністрації. Але якщо з навчальним процесом на сьогодні питань нема, то з прийманням іспитів виникає багато запитань.
Починаючи з 2018 року, після навчання на судноводія здати іспит та отримати відповідне посвідчення, стало практично не можливо. Ситуація навколо іспитової комісії при Морадміністрації, стала не зрозумілою. То склад комісії незформований, то хтось зі складу хворіє, то у відпустці та таке інше. Ситуація більш-менш налагодилась у минулому 2020 році, комісія потрохи почала працювати та Морадміністрація почала видавати посвідчення. Але з початком 2021 року ситуація знов погіршилась і відучившись у школі майбутній судноводій залишається тільки з сертифікатом о проходженні курсу навчання, від цієї школи. Але не всі школи наздогнала така ситуація.
Далі розбираючись, ми отримали інформацію, що є окремі школи, після навчання у яких можливо отримати посвідчення судноводія з «гарантією» навіть не відвідуючи їх. Але тільки вартість такого навчання дуже відрізняється від середньостатистичних пропозицій інших шкіл. Якщо вартість навчання на судноводія у Києві вартує 12 тис. грн., то у Одесі ТОВ «Аквілон Груп Плюс» пропонує такі «гарантовані» послуги з вартістю у 50 тис. грн., про що свідчить переписка з менеджером цієї компанії.
Висновки з цього робить самі.
Далі ви придбали моторний човен після чого потрібно його зареєструвати у Морадміністрації, занести данні у Суднову книгу чи Судновий реєстр, відповідно до потужності вашого основного двигуна. Для цього вам потрібно надати до Морадміністрації встановлений перелік документів, у якому є такий документ як Акт первинного огляду судна, який надає Кваліфікаційна установа. З цього місця будемо розбиратись на конкретному прикладі, як і хто проводить реєстрацію плавзасобів в Україні, після того як ми обзавелися судноводійським посвідченням в Одесі.
На початку року ми придбали моторний човен та для його реєстрації, звернулись до Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України», щоб отримати вищезгаданий Акт.
Детальніше щодо Регістру. Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» було утворено у 1998 році постановою КМУ № 814 «Про вдосконалення технічного, класифікаційного і судноплавного нагляду на морському і річковому транспорті». Він є національним класифікаційним товариством, який заснований на державній власності, відноситься до сфери управління Мінінфраструктури та діє на правах державного підприємства. Одне з делегованих Кабінетом міністрів України функцій Регістру визначається технічний нагляд за суднами, що експлуатуються, шляхом проведення періодичних і позачергових оглядів, та видача документів про придатність суден до плавання, також ведення обліку піднаглядних суден з веденням Регістрової книги.
Так у своєму намаганні зареєструвати моторний човен, ми звертались до Регістру, але зустріли першу перешкоду — карантинні обмеження. Київський офіс, у якому завжди власники плавзасобів отримували послуги з технічного нагляду, виявляється з початку року працює в Оф-лайні. Тобто усі бажаючі можуть подати заяву на проведення технагляду в електронній формі.
Заповнюємо таку форму та надсилаємо 20 квітня поточного року на електронну адресу Регістру. Через день після звернення до Регістру, з’ясовуємо номер реєстрації нашої заяви, а також що повинні чекати, коли передзвонить інспектор Регістру та призначить день проведення технічного нагляду. Чекаємо. У зв’язку з тим що дзвінка інспектора не дочекались, самостійно зателефонували до Київського офісу судноплавного регістру України де нам повідомили: «Електронна база судноплавного регістру України заблокована та послуги не надаються», та запропонували звернутися до генерального директора Регістру Олександра Карпенко.
Після такої відповіді ми звернулись до Морадміністрації за поясненнями, на що отримали відповідь у якій виконуючий обов’язки голови Андрій Глазков запевнив що Регістр Судноплавства України не припиняв надання послуг з технічного нагляду за малими суднами.
Почекали ще два тижні та зателефонували знов до Регістру. З телефонної розмови з’ясувалось, що заявка знаходиться на розгляді у керівництва та адміністративна послуга буде надана протягом 30 днів, згідно законодавства України, а у разі виникнення питань запропонували звернутись до Генерального директора Регістру.
Отже з запитаннями про діяльністю Регістра звернулись до Генерального директора Регістру Судноплавства України Олександра Карпенко та отримали наступну відповідь.
Олександр Карпенко повідомив нас що: Регістр не є суб’єктом владних повноважень, тому адміністративні послуги не надає, внаслідок чого терміни виконання технічного нагляду як адміністративних послуг на нього не розповсюджуються. Також у нас в країні здійснюють діяльність ще багато класифікаційних товариств у конкурентному середовище, у які ми можемо звернутися. А взагалі документи які видаються Регістром тільки підтверджують технічний стан судна та не містять обов’язкових до виконання приписів. Отаке.
Далі наприкінці травня все ж отримали «послугу» від Регістру з технічного нагляду, сплативши не малі кошти та для подальшої реєстрації моторного човна звернулись до Морадміністрації, подав до неї пакет відповідних документів. І знов очікуємо.
Після постійних дзвінків у продовж місяця до Морадміністрації, з’ясувалося що документи опрацьовуються і ще потрібно зачекати. Тридцять встановлених днів на надання адміністративних послуг у Морадміністрації закінчились. Так ми почекали ще трішки. У першій половині липня ми приїхали до Морадміністрації на вулицю Преображенська 25, з’ясувати стан опрацювання наданих документів щодо реєстрації плавзасобу. На що отримали відповідь: «Документи на опрацюванні і що зараз у роботі знаходять документи подані на початку травня, а ми подали наприкінці. Потрібно чекати». Після деяких суперечок з виконавцями, нам все ж о чудо, винесли судновий білет. Нашому здивуванню не було меж, дата видачі на Судновому білеті стояла 01 червня 2021 року, тобто кілька хвилин тому, нас завіряли що документи ще не готові, а як з’ясувалося вони вже більш як місяць лежали підписані та з відміткою про видачу.
На цьому процедура з отримання усіх потрібних документів не закінчилась. Нам знадобилось ще два місяці щоб отримати Регістрові документи відповідності, все утому ж Державному підприємстві Регістр судноплавства України.
Якщо з наданням адміністративних послуг Морадміністрацією стає все зрозуміло, коли ти бажаєш отримати права судноводія чи зареєструвати плавзасіб, щоб не чикати місяцями чи може навіть роками, тебе вимушують звертатися до підприємств «вирішувачів», які виступають посередниками між державним органом та громадянином, як приклад одеська ТОВ «Аквілон Груп Плюс». Ну звісно вартість таких послуг буде відрізнятися суттєво.
А ось з Державним підприємством «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» виникає ще багато питань.
Отже, відносно наявності конкурентного середовища ми зробили запит на Міністерство інфраструктури та отримали відповідь, у якій за підписом заступника міністра Юрія Васькова повідомлено, що здійснення технічного нагляду за суднами які мають право плавати під прапором України доручено класифікаційному товариству Регістр судноплавства України і ще п’ятьом іноземним компаніям.
З цієї відповіді можливо зробити висновок, що конкурентного середовища у діяльності українських класифікаційних товариств в Україні немає. Тобто Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» є в Україні монополістом з надання відповідних послуг.
Також у додатку до відповіді, а саме в угоді між Міністерством інфраструктури України та Регістром судноплавства України ми бачимо що Мінінфраструктури делегувала свої повноваження по наданню послуг з технічного нагляду за суднами, які мають право плавати під прапором України з оформленням відповідних документів від імені Уряду України Регістру судноплавства України.
А це вже свідчить про те що Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» є суб’єктом владних повноважень, що також підтверджується Розпорядженням КМУ № 172-р .
І останнє підтвердження цього, це Постанова КМУ № 83 «Про затвердження переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», відповідно до якої Регістр судноплавства України входить до переліку стратегічних підприємств.
Щодо самої діяльності та виконання замовлень з проведення технічного нагляду, ми бачимо тенденцію навмисного перешкоджання стабільної діяльності Регістру судноплавства України, яка виникає у наслідок затягування обробки заяв, з одночасним затягуванням їх виконання інспекторами. Результат — недоотримання доходу Державним підприємством та створення перешкод у користуванні плавзасобами власникам і як наслідок створення корупційних схем.
Також доцільно звернути увагу на Звіт державного фінансового аудиту діяльності Регістру судноплавства України у період з 2015 по 2018 рік, поки Володимир Омелян не почав впровадження «реформ». Результати Звіту свідчать, що Регістр отримав умовно-позитивну оцінку своєї діяльності, в частині виконання статутних завдань по отриманню прибутку.
Нажаль сьогодні ситуація у Державному підприємстві «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» дуже складна. Делеговані Державою владні повноваження в повному обсязі Регістр судноплавства України виконувати не взмозі, внаслідок корупції і як результат недоотримання прибутку, але хтось ці кошти отримує. Як перенаправляються фінансові потоки на фірми-прокладки ми можемо сьогодні побачити на офіційному інтернет ресурсі Регістру судноплавства України.
Останнім часом роботи з опрацювання заяв на проведення технічного нагляду подані до Регістру судноплавства України, за вказівками згори перенаправляються на приватні підприємства, такі як ТОВ «ТРАК ЛОГІСТІК», ТОВ «АКВІЛОН ГРУП ПЛЮС», ТОВ «ТЕХНІЧНО-ЕКСПЕРТНИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОРМЕНТ ФАСТ».
Цілю всіх цих маніпуляцій — є знищення стратегічного Державного підприємства та створення передумов для розвитку корупційних схем.
#Мінінфраструктури #Морадміністрація #Регістрсудноплавства #ВолодимирОмелян #реформи #КМУ #корупція