9768
10808
10098
6841
15.04.201951990
Городяни та гості столиці проходячи вздовж вул. Банкової, біля Адміністрації Президента могли бачити поодинокий пікет чоловіка разом з намальованим танком. Що вимагає цей чоловік, з’ясовував наш журнал.Першим питанням було: «Чому танк?» У відповідь: «Країна воює, а інше не має сенсу та не зверне уваги.»
Цей добропорядний чоловік Боршуляк Олександр Вікторович, знаний розробник унікального обладнання для реабілітації людей з інвалідністю. Свого часу ще в 2009 році він, як законослухняний підприємець, уклав договір, як держзамовлення, з Комунальним лікувально-профілактичним закладом «Донецька обласна лікарня відновного лікування», м. Донецьк про поставки спортивно-медичного обладнання власного виробництва на суму 2,5 млн. грн.
Відповідно до вимог договору № 5/ВТ від 20.11.2009 р. він поставив до лікарні зазначене в договорі устаткування, але лікарня сплатила лише частину вказаної в договорі суми, після чого й почалися поневіряння чоловіка.
На всі звернення до всіх інстанцій щодо сплати заборгованості державні установи відповідали, що немає коштів, що з бюджету не виділена відповідна субвенція, тощо.
Тому Боршуляк О. В. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до лікарні, про стягнення заборгованості в розмірі 223 018,00 грн та пені в сумі 669 000,54 грн. Суд прийняв рішення на користь заявника, що також було підтверджено в апеляційній інстанції .
Але жодна державна установа не забезпечила своєчасного виконання цього судового рішення. У 2014 році в Донецьк прийшла війна. Це дало можливість державним установам та місцевій адміністрації посилатись на війну та вкотре не виконувати взятих на себе зобов’язань перед Боршуляком О. В.
Навіть після звернень до Міністерства охорони здоров’я України, Адміністрації Президента та їх позитивних вказівок (доручень) щодо здійснення виплат питання вкотре гальмується на рівні Донецької обласної державної адміністрації, яка взагалі відмовилась від боргу
А Боршуляку О. В. та його сім’ї в цей же час замість Новорічних поздоровлень надходять «поздоровлення» від колекторів, так як чоловік витратив власні кошти на поставку обладнання та розгляд справи в судах.
Останньою надією чоловік вбачає в допомозі гаранта Конституції України, тому й стоїть на Банковій.
Виникає питання хто в правовій державі повинен виконувати рішення судів, хто повинен стимулювати власних підприємців та забезпечувати відкритість у держзамовленні, а тепер й в гарантіях щодо виконання взятих державою на себе зобов’язань.
В цьому випадку рішення приймає (виконувати закон чи ні) чиновник середньої руки, якому байдуже доля громадян-підприємців та який судячи з усього вимагає «послуг» за свою роботу, це і є корупційна складова нашої бюрократичної системи.
Так з ким воює державний апарат та на користь кого ми бачимо вже зараз.
Журнал й далі буде спостерігати за розвитком подій.