06.06.201870670

За офіційною інформацією КМДА в столиці на даний час функціонують більш 300 громадських вбиральнь, що звісно визиває сумнів навіть у киян. Інтересний факт що по офіційним даним станом на 2016 рік функціонувало більш 400 громадських вбиральнь. Проста арифметика, два роки мінус 100 вбиральнь.  Зрозуміло, що до футбольного свята, яке проводилось в Україні в 2012 році, були встановлені додаткові (зелені) вбиральні, деякі з них можна побачити й зараз, але скористатися ними вкрай дуже складно, так як більшість не працюють.
Щодо ситуації яка склалося у сфері громадських вбиральнь та їх брак у столиці, можливо ознайомитися: http://kievvlast.com.ua/text/kievu_katastroficheski_ne_hvataet_obshhestvennih_tualetov53669
Отже лише на балансі СВКП «Київводфонд» (за його інформацією) обліковується 79 громадських вбиральнь стаціонарного типу, а на їх утримання та обслуговування в 2017 року було використано 2 905 370,71 грн (дивні розрахунки до копійок). І це при тому, що знайти безкоштовні послуги неможливо.
У Державних будівельних нормах (ДБН Б.2.2-5:2011) зазначаються вимоги як для зовнішнього виду вбиральнь, так й до облаштування території навколо них, в тому числі вимоги для надання послуг людям з особливими потребами, зокрема, відсутність перешкод перед ними. А сама вбиральня повинна мати вентиляційну систему, яка б забезпечувала п’ятикратний обмін повітря в час.
Правда, виглядає фантастично в порівняні з нашою дійсністю.
Також ці норми передбачають обов’язкове розміщення громадських вбиральнь в містах скупчення людей та на об’єктах рекреації: парках, лісопарках, в зонах масового відпочинку, стадіонах, пляжах, тощо. За цими нормами кількість громадських вбиральнь розраховується так: на кожну тисячу жителів міста повинно бути обладнано одну вбиральню. Навіть враховуючи лише офіційну кількість киян у столиці, громадських вбиральнь повинно має бути на порядок більш ніж рахують у КМДА.
Відповідно до п. 7.3.12 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, місця відпочинку та масового скупчення людей (парки, сквери, ринки, аеропорти, вокзали, автостанції, пересадочні транспортні вузли тощо) для зручності та поінформованості відвідувачів та пасажирів мають бути забезпечені графічною інформацією щодо розташування на їх території громадських туалетів.
Маріїнський парк у місті Києві є унікальним пам’ятником паркового мистецтва минулого, що приваблює містян та гостей столиці. Без вказівників знайти громадські вбиральні в парку дуже складно. Тут розміщено дві «безкоштовні» вбиральні, з них лише одна працююча, яка знаходиться біля будівлі Міністерства охорони здоров’я, а інша, що біля стадіону «Динамо», взагалі закрита на невизначений час.
Передача туалетів в оренду лише частково покращує ситуацію, але є випадки приватизації громадських вбиральнь, але не для покращення стану цих об’єктів, а для продажу земельних ділянок, на яких вони розташовані. Це якраз стосується приватизації нежитлових приміщень громадської вбиральні за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3-в, парк Міський сад (це одна з назв Маріїнського парку), яка відбулась у 2016 році.
Журнал проаналізував документи з приватизації вбиральні та впевнено може говорити, що приватизація відбувалась з порушенням чинного законодавства з приватизації. Не будемо перераховувати всі норми законодавства, які були порушенні при приватизації вбиральні, лише приведемо норму частини 2 статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», якою встановлено, що строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Але приватизація, яка розпочалася ще в 2013 році, була завершена лише в 2016 році, коли з’явився «потрібний покупець».




Про що свідчить прийняття повторного рішення про приватизацію вбиральні в 2016 році (законодавством не передбачено прийняття кількох рішень), тим паче, що конкурс з відбору оцінювача проводився в 2014 році (тоді був обраний оцінювач, який навіть не мав дозволу на проведення оцінки нерухомого майна), а договір з ним був укладений у 2016 році (без проведення повторного конкурсу). Результатом цього нежила будівля, вул. Грушевського, 3-в (літ А) площа 90,6 кв. м була оцінена в 2 338 461,6 грн.
Зрозуміло, що за результатами «проведеного» аукціону, на якому прийняло участь лише два покупця (ТОВ «Каданс компані» (код ЄДРПОУ 22973418) та ФОП Пальшин Ю. І.), передбачувано перемогло ТОВ «Каданс компані», статутний капітал якого на 99,9% сформував засновник з Кіпру (ТОВ «Намбел Холдінгс Лімітед», код ЄДРПОУ 249721), але головне при цьому були відсутні умови щодо збереження профілю об’єкта.
Тобто покупець не зобов’язаний використовувати приміщення за призначенням і це не все, покупець разом з приміщенням отримав по закону право на земельну ділянку в центрі столиці навпроти будинку Уряду лише за 2,3 млн. грн.
Саме так, наша влада піклується про наші з вами насущні потреби.
Журнал продовжить допомогу активним громадянам та громадським організаціям повернути майно громади та врешті відновити наші права на сучасний спосіб життя.