9682
10728
10024
6767
Загальновідомий вислів — яскрава картина сьогодення. Ми вважаємо, що все вже вкрадено та «прихватизовано» або це було ще до Революції гідності, але бажання «прихопити» власність громади залишилось.
Стихійні базари навколо станцій метро в м. Києві звична картина, навіть встановлення павільйонів та інших малих архітектурних форм не прикрашає наше місто. Але за простими торгівцями стоять «зацікавлені люди», які вважають це становище власним доробком та намагаються привласнити землю громади м. Києва. На прикладі ринку біля станції метро «Дарниця», покажемо типові схеми відчуження власності громади, а саме земельних ділянок.
Відповідно до рішення Київради від 12 липня 2016 року № 600/600 «Про передачу земельних ділянок приватному акціонерному товариству «Дніпровський ринок» для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу на вул. Попудренка, 5 у Дніпровському районі м. Києва» ПрАТ «Дніпровський ринок» передаються в оренду на 15 років земельні ділянки площами 0,0080 га, 0,3457 га, 0,1228 га та 0,0703 га, у зв’язку з переходом права власності на майно (договори купівлі-продажу нежилих будівель від 22.02.2007, 27.03.2008 та 24.05.2012). (Про активну участь окремих депутатів у прийняття цього рішення ми повідомимо в наступній частині статті.)
З вигляду звичайне рішення, але воно дає можливість в незаконний спосіб отримати землі, що належать громаді Києва. З одного боку це рішення визнає приватне право власності на нежитлові будівлі, які знаходяться за цією адресою, а з другого всупереч вимогам статті 134 Земельного кодексу України передача земельних ділянок відбулась без проведення відповідного аукціону. Тобто ціна оренди земельної ділянки менша, ніж та, яка могла бути визначена за результатом проведеного аукціону.
(Про зазначене детальніше див.: http://blog.liga.net/user/kobylyanskiy/article/23033.aspx)
Роз’яснюємо, отримати земельну ділянку у власність по закону можливо лише двома способами: шляхом приватизації або будівництва з отриманням відповідного дозволу. (Згідно з ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. А статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.) Але за інформацією місцевої влади жодних рішень про приватизацію за вищезазначеною адресою не приймалося (лист Департаменту комунальної власності м. Києва від 24.04.2018 №062/11/13-3922)
це також стосується надання містобудівних умов чи дозволів на будівництво (лист Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 24.06.2016 № 6928/0/12-3/27-16)
крім дозволу на будівництво на території ринку громадської вбиральні.
Схема, яка була використана в даному випадку, включає незаконне отримання прав власностіна майно з подальшим оформленням земельної ділянки у власність.
По-кроково це виглядає так :
З початку, без отримання жодних дозволів «інвестори» заасфальтували прилеглі до Дніпровського ринку ділянки паркової зони та встановили (теж без дозволів) торгові ятки (МАФи), зокрема, відповідно до Меж та режимів використання територій пам’яток, заповідників, зон охорони пам’яток та історичних ареалів м. Києва, затверджених наказом Міністерства культури України від 21.10.2011 № 912/0/16-11, ці земельні ділянки віднесенні до паркової зони.
Наступним кроком стала реєстрація цих МАФів, вже як об’єктів нерухомості, в місцевому БТІ. (Відповідно до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київради від 25.12.2008 № 1051/1051, тимчасова споруда — це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.)
А потім на нежитлові приміщення (споруди) шляхом звернення до суду, в зв’язку з «виниклим спором» на ці будівлі, отримується відповідне рішення суду, яким підтверджується це «право власності», зокрема, рішенням Господарського суду м. Києва від 20.01.2011 у справі № 30/367
(http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13615291).
Також приводимо посилання на інші аналогічні рішення судів:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41722163
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1285403
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63713903 *.
При цьому, до розгляду цих справ залучаються судді з сумнівною репутацією (*див. вищезазначене рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2016 у справі № 910/18248/15). Про цього суддю хабарника також можна прочитати:
http://fakty.ua/230342-sud-otmenil-arest-sudi-pojmannogo-na-vzyatke
Заключним етапом схеми є оформлення земельної ділянки під «об’єктами нерухомості» у приватну власність, використовуючи положення статті 120 ЗК України.
Звертаємо увагу, що за клопотанням Національного ботанічного саду ім. М. Гришка НАН України Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось до Київської міської державної адміністрації з метою створення ботанічної пам’ятки природи «Група вікових сосен – частина природного лісу в умовах інтенсивного урбаністичного впливу», що розташовано між вул. Попудренка та Броварським проспектом. І рішенням Київради від 22.12.2016 № 777/1281 цим земельним ділянкам (в т. ч. на яких розташовані МАФи Дніпровського ринку) надано статусу парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Незважаючи на це, Київрада до цього часу не переглядала свого рішення про передачу цих ділянок в оренду, а КМДА не проводила жодних заходів по поверненню громаді земельних ділянок та відновленню на них паркової зони.
Зазначене буде відбуватись до тих пір, поки ми будемо обирати до влади людей за їх словами, а не за ділами.
Про хід участі громадськості та «зацікавленість» у розкраданні земель громади окремих слуг народу ми розповімо в наступній частині.