Новий Закон про приватизацію скасував важливий етап, а саме підготовку об’єктів приватизації до приватизації (до продажу).
Підготовка до приватизації складалася з інвентаризації та оцінки майна, вивчення стану виробництва, недоліків виробництва, складалися акти оцінки, проекти приватизації та план післяприватизаційного розвитку підприємства. Читач подумає, що виключення зайвих дій призведе до кращого та скорішого проведення приватизації. Та виникає багато «але», багато застережень та багато загроз для державного бюджету і для громадян.
Розглянемо основні шляхи отримання «лівих» коштів на державних підприємствах, що є підґрунтям для корупції.
Реалізація продукції – продукція, послуги продаються «своїм» фірмам по занижених цінам (також і через офшори), які потім перепродають цю продукцію по ринковим цінам і частину «прибутку» переводять у готівку та віддають керівнику державного підприємства, який далі передає чиновникам.
Дебіторська заборгованість – ліквідна продукція (та яка має попит) відпускається «своїм» фірмам і ті миттєво продають цю продукцію, отримують кошти та тривалий час їх не повертають державному підприємству, а самі використовують їх як «безвідсотковий» тривалий кредит.
Кредиторська заборгованість – керівники підприємств створюють «фіктивні» борги перед «своїми» фірмами (купа схем).
Придбання послуг, товарів – керівник підприємства за завищеними цінами купує товари, послуги в «своїх» фірмах та отримує «відкати» від різниці в цінах.
Так виникають збитки у державних підприємств, зростає дебіторська та кредиторська заборгованості та так виникають «ліві» корупційні кошти від діяльності державних підприємств.
Це я вам розповів для того, щоб ви зрозуміли до чого та за яких обставин може призвести відсутність підготовки підприємства до приватизації. При інвентаризації підприємство перевірялося комісією з приватизації, до якої входили вісім державних органів (у тому числі і представник ДФС та фінансового-економічного управління місцевого органу влади), перевірялася вся дебіторська та кредиторська заборгованість ДП, також перевірялася аудиторами та враховувалася суб’єктом оціночної діяльності. Потім ці всі данні відображалися у акті оцінки та у проекті приватизації, де ставилися підписи зазначених осіб. Тому до прийняття нового Закону існував контроль за цими явищами. Новий закон це все скасував і відтепер в термін від п’яти місяців і більше, з початку приватизації підприємство буде йти на продаж, як єдиний майновий комплекс (перелік майна) без жодних перевірок і тому керівник ДП може робити, що забажає.
Таким чином Уряд Гройсмана та Верховна Рада України при проведенні приватизації створили умови для безкарного та безконтрольного пограбування державних підприємств, для створення «фіктивної» кредиторської заборгованості перед «своїми» фірмами, що стане важливим чинником для продажу об’єкта «потрібному» покупцю або для отримання додаткових коштів у вигляді повернення «фіктивної» (надутої) кредиторської заборгованості ДП на «свої» фірми «прозорим» покупцем після продажу.
В мене є занепокоєння, що приватизація по-новому закінчиться розкраданням грошей та майна з державних підприємств, великим зростанням «дутих» боргів на користь «зацікавлених» осіб, які в подальшому і скуплять за безцінь ці ДП та залишать Державу та громадян без грошей від приватизації, без нашого майна, без податків та значно скоротять робочі місця.
Тому, громадянам України потрібно брати у свої руки контроль за дебіторською та кредиторської заборгованостями ДП, аналізувати строки їх виникнення та контрагентів; робити запити на отримання фінансових звітів ДП; аналізувати ціни продажу та покупки і в разі підозр про крадіжки, «фіктивні» та збиткові операції на ДП, повідомляти відповідні правоохоронні органи, КМУ та відповідні комітети ВРУ.
Ось такі у нас «реформатори» та ось такі у нас «реформи» і якщо не контролювати їхні дії, то держава та громадяни залишаться без державного та комунального майна і без грошей.
Качур Д. М. член Громадської ради при ФДМУ, експерт з питань приватизації 28.02.2018 р
Всі статті на Блог Дмитра Качура