Самоврядування по козинські чи як захмарило дитячий табір «Ясний»

Місцеве самоврядування в Україні, це право територіальної громади — жителів, самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, інакше — це форма публічної влади.

Про місцеве самоврядування на сьогодні написано багато статей та проведено багато телепередач, роз’яснення науковців та коментарі чиновників. А що і як воно самоврядовується для багатьох громадян взагалі невідома наука. Но це бачення можливо розділити на два варіанта, один це розвиток та зростання благополуччя громади, а другий це розкрадання спільного майна на користь чиновників та слуг народу, з фінальним результатом — зубожіння більшості і занепад держави.

Такий приклад злочинного варіанту самоврядування ми маємо можливість спостерігати на Київщині поруч з Києвом у Козині.

Так ще з радянських часів у місті Козині розташовувався дитячий піонерський табір «Ясний», в якому оздоровлювалися та проводили свої канікули дітлахи. Задля розширення та для можливості збільшення кількості відпочивальників у 1985 році , Рада Міністрів УРСР надала в постійне користування Академії наук УРСР (на даний час Національна академія наук України) земельну ділянку площею 6,5 га. На що в подальшому було надані всі необхідні документи державного зразка.

Після реорганізації у 1990 році піонерський табір було передано на баланс новоствореного державного Лікувально-профілактичного комплексу «Феофанія» АН УРСР.

Проходить п’ять років і у 1995 році працівники цієї державної установи під керівництвом Діброви Ольги Миколаївни та Миколишин Олени Олексіївни, реєструють Акціонерне товариство закритого типу «ЛК Феофанія», внаслідок чого привласнюють цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Лікувально-профілактичний комплекс „Феофанія“» НАН України. Національна академія наук України звертається до суду за захистом своїх порушених прав. Починаються судові тяжби. Далі з’ясовується, що в цей період нерухоме майно піонерського табору «Ясний» було переоформлено на новий АТЗТ «ЛК Феофанія» та рішенням Козинською селищною радою Обухівського району відведена на його користь земельна ділянка державної форми власності у 6,5 га.

За наслідками судових баталій ці рішення були скасовані, але ж у той же час рішенням Святошинського районного суду м.Києва право власності на будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору «Ясний» визнається за вже згаданою пані Дібровою. Внаслідок чого у той же час реєструється договір купівлі-продажу майнового комплексу дитячого табору «Ясний» та новим власником стає такий собі бізнесмен Ребров Роман Анатолійович.

Починаючи з моменту підписання договору купівлі-продажу Козинська селищна рада стрімко почала виносити рішення на користь пана Реброва, якими розглядалися та затверджувалися усі його звернення щодо оформлення державної землі на його користь, зі змінами цільового призначення.

Кратко до цього, Козинська селищна рада з порушенням компетенції надала пану Реброву землі державної форми власності, які перебували у постійному користуванні НАН України, у приватну власність, не маючи на те права розпорядження.

За наслідками цих дій державна земельна ділянка 6,5 га дитячого оздоровчого табору «Ясний» була пошматована на декілька окремих земельних ділянок, перепродана та вже на даний час частково забудована приватними маєтками.

У даному випадку завдяки «Козинському» самоврядуванню, державна земельна ділянка не тільки вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, а і в супереч інтересів народу України в наслідок протиправних дій низки осіб втратила статус землі рекреаційного призначення для оздоровлення і відпочинку дітей.

Зараз на захисті інтересів держави в особі Національної академії наук України виступає Прокуратура № 10 м. Києва, яка подала відповідний позов, з вимогами скасування нелегітимних рішень та договорів продажу державної землі.

На даний час ця справа розглядається у Обухівському районному суді Київської області за головуванням голови суду Кравченка Максима Володимировича.

Цей шановний суддя не одноразово фігурував у скандалах пов’язаних з його професійною діяльністю. Останній раз це було перешкоджання у доступі до правосуддя, за позовами громадян щодо відшкодування шкоди, завданої негативними екологічними явищами. З цих приводів також були направлені скарги до Вищої ради правосуддя, а також подано заяви в правоохоронні органи стосовно того, що суддя виносив завідомо неправосудні ухвали, на підставі чого зареєстровані кримінальні провадження, які розслідуються слідчим підрозділом СБУ Києва і Київської області.

До речі, суддя Кравченко достатньо «славетний» на Обухівщині. Свого часу відпочиваючи на курортах Єгипту, Туреччини і т.п., його табелювали по робочому часу — начебто він здійснював правосуддя в Україні. Після проведення перевірки Вищою кваліфікаційною комісією суддів ці факти підтвердилися, і Кравченко було рекомендовано до звільнення. І лише події Революції гідності завадили зібранню Вищої ради юстиції з цього приводу, що дозволило судді Кравченку уникнути відповідальності за строками давності.

Так справа щодо шахрайства відносно заволодіння державною землею знаходиться на розгляді у судді, за думками громадськості сумнівного, тому результати цього розгляду або остаточно підтвердять або спростують висновки щодо винесення завідомо неправосудних ухвал Максимом Володимировичем Кравченка.

Будемо сподіватися що хмари над дитячим табором «Ясний» розійдуться.

AlertsSich