27.09.201846110

Одеський Палац спорту – це спільний біль одеситів. Навіть тих, хто максимально далекий від фізичної культури і спорту. Адже будівля, що мала б бути центром спортивних та культурних подій, багато років буквально розвалюється на наших очах. І якби у 2016 році там, нарешті, не залили б льодову арену, вона і надалі була б лише майданчиком для котячих виставок та продажу турецького трикотажу. Чи не кожен голова Одеської облдержадміністрації обіцяв повну реконструкцію споруди але досі цього не сталося. У цьому році ціну робіт визначили в розмірі 260 млн гривень і запланували вже у 2019-му закінчити ремонтні роботи. Та благородним планам очевидно завадив тендер. Чи то може тендеру завадили? Офіс Регіонального Розвитку вирішив прослідкувати долю одеського Палацу спорту і зібрати прогнози щодо подальшого розвитку подій.
 

 
Двічі по два
 
У цьому році Одеса підійшла до перспективи реконструкції Палацу спорту чи не найближче. Влітку Управління капітального будівництва Одеської обладміністрації оголосило тендери на проведення капітального ремонту Палацу спорту та технагляд за процесом реконструкції.



В аукціоні 1 серпня взяли участь три компанії: «Приморгруп», «Будівельник» і «Арма-Білдінг». Усім відмовили через проблеми з документами, а у випадку з «Арма-Білдінг» ще й через питання до складу засновників. Зазначимо, що найвигідніша пропозиція (від «Приморгруп») випереджала конкурентів на 23 млн гривень. Компанія забажала виконати будівельні роботи трохи більше ніж за 131 млн грн, у той час як інші учасники оцінили свої послуги у 154 млн гривень. 23 млн економії – це значна сума не тільки для такого проекту.



Утім, тендер щодо здійснення технічного нагляду на об'єкті, за який замовник був готовий викласти 2 млн 735 тисяч 816 бюджетних гривень, - скасували.



Варто зазначити, що в ньому взяли участь аж 6 учасників. Цінові пропозиції різнилися як мінімум на 1 мільйон. Потенційний переможець – ФОП ЦИМБАЛЮК ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ, – наприклад, запропонував надати свої послуги за 1,4 млн гривень.



 Проте, скасували тендер через «відсутність подальшої потреби в закупівлі робіт». Хоча заради справедливості варто зазначити, що вказаний ФОП, за даними системи СlarityРroject, із 17 тендерів, у яких встиг взяти участь, не виграв жодного.  



І тут, 27 серпня і 3 вересня обидва лоти (капремонт Палацу спорту та технагляд відповідно) знову з’явилися на порталі ProZorro.



А вже 13 вересня через «подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій» не відбувся перший. Відміна другого ще не оголошена, але це, очевидно, лише справа часу. Адже технагляд потрібен лише тоді, коли є підрядник і проводяться будівельні роботи.
 
Ще один з сценаріїв, який може бути розіграний – це переговорна процедура з одним із «своїх» учасників. Адже, не секрет, що законодавство про публічні закупівлі дозволяє застосовувати переговорну процедуру у випадку коли тендер двічі не відбувся саме через «подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій».
 
Не підійшли
 
У кулуарах одеської мерії причини відмови учасникам основного тендеру з капремонту Палацу спорту назвали сміхотворними. Адже кандидати були достойними уваги та спроможними до виконання роботи. Наприклад, місцеве, одеське, ТОВ «Приморгруп» за три роки роботи взяло участь у 88 торгах і виграло у 53 з них. А загальна сума замовлень за виграними тендерами склала більше 67 млрд гривень. У портфоліо товариства капремонт школи в Білгороді-Дністровському за 14,6 млн гривень, реконструкція казарменого приміщення в Миколаєві за 7,7 млн гривень тощо.
 
ТОВ «Будівельник»  – це харківська фірма, що, також, за три роки взяла участь у 146 закупівлях, і стала переможцем у 121 з них. Загальна сума за підписаними контрактами склала більше 512 млрд гривень.
 
На рахунку київського ТОВ «Арма-Білдінг»  – 29 перемог у 62 закупівлях із загальною сумою контрактів 45,6 млрд гривень.
 
За нашими оцінками, ці товариства не мають афілійованості до одеської міської чи обласної влади. І кожна з них співпрацює із замовниками щонайменше трьох регіонів країни.
 
Так співпало
 
Привертає увагу й те, що відміна тендерів відбувається прямо у той самий момент, коли одеський міський голова Генадій Труханов починає публічно просувати ідею будівництва нової спортивної споруди з нуля замість того, аби витрачати гроші на реконструкцію. Але ж ще місяць тому під час публічної зустрічі з головою облради Анатолієм Урбанським, міський голова Одеси говорив про шляхи співпраці та залучення небюджетних коштів для реалізації проекту реконструкції, що готовий і чекає на успішний тендер.
 
Тепер же, не виключено, що йдеться і про нове місцезнаходження майбутньої спортивної споруди, адже зараз на прилеглу до Палацу Спорту територію вже наступає багатоповерхове будівництво. Офіційна вартість квадратного метра житла тут складає щонайменше 800-900 доларів, бо це «майже центр» із чудовим видом на море та на живописний Парк Перемоги. Тож, найгірші страхи одеситів можуть от-от справдитися.
 
Одеські громадські активісти впевнені, що досі віддати територію спорткомплексу під забудову міському голові, як і його попередникові, заважало лише те, що земля, на якій він стоїть, належить громадам області. Крім того, очільників міста могла не полишати надія «просунути» у виконавці робіт з капремонту Палацу спорту наближених до себе підрядників. Це міг бути також непоганий сценарій, адже тоді можна було б отримати щось з бюджетних коштів, та ще й у декілька разів, вже протягом виконання робіт, збільшити вартість робіт. Схема «для своїх» діє вже багато років, обслуговуючи інтереси нинішнє оточення мера та наближених до них осіб. Журналісти Антикорупційного офісу навіть підрахували, що за останні 10 років 66% тендерів, які оголошує Одеська міська рада, виграють компанії так званої групи РОСТ. Один з останніх прикладів – весняний тендер на капремонт Парку Перемоги. Головним претендентом на перемогу в ньому було саме ТОВ «Приморгруп», яке пропонувало найнижчу вартість робіт. Але фірмі було відмовлено за формальними причинами, і перемогу отримала компанія «Пік Строй» депутатки ОМР від про-мерської політсили Марини Лозовенко.
 
Історія
 
Наостанок нагадаємо передісторію, як просувалися «ремонтні роботи» Палацу спорту в Одесі.
 
2010 рік. Тодішній голова Одеської облдержадміністрації Едуард Матвійчук (той самий – «Народний бюджет») обіцяє протягом двох років провести роботи з реконструкції Палацу спорту загальною вартістю близько 100 млн гривень.
 
2011 рік. Ціна зростає до орієнтовних 400-500 млн гривень. Починають ходити чутки, що круте замовлення отримає компанія «Інкор» одеського бізнесмена Руслана Тарпана. Однак скоро його репутацію підмочила історія з Будинком Русова, тож він вибув з числа претендентів.
 
2012 рік. Із ціною більш-менш визначились на рівні 400 млн гривень. Проект підготували, і мав вийти комплекс висотою із дев’ятиповерхову будівлю, що вміщує 6 тисяч людей. Звести спортивний гігант мали б до 2014 році, бо в 2015-му Одеса збиралася приймати Євробаскет (чемпіонат Європи з баскетболу 2015 року).



Цікаво, що після того як компанія «Стройпроектгруп» виграла тендер на розробку проектної документації на 7,8 млн гривень, вона більше ніде не фігурувала. За деякими даними, фірму створили спеціально «під тендер» близькі до Леоніда Клімова (екс-радника Януковича) люди.
 
2013-2015 роки. Ремонт Палацу спорту не на часі.
 
2016 рік. У Палаці спорту заливають стандартну льодову арену для професійних тренувань фігуристів. Свою руку до льоду докладає депутат ОМР від «Довіряй ділам» Герман Коган.
 

 
2017 рік. Область виділяє 1 млн гривень проектному інституту «Одеський промбудпроект» на підготовку проектно-кошторисної документації для проведення капремонту в Палаці спорту. Ремонтує дах за свій кошт, проводить ще ряд робіт і чекає на 83 млн гривень цільової субвенції з держбюджету, яка так і не надійшла.
 
Прес-центр ГО "Офіс Регіонального Розвитку"