Суддя Галина Білінська вершить правосуддя мотивоване кримінальним авторитетом Капитко

Так багато хто пам’ятає, в середині 2016 року у Старому Селі Пустомитівського району Львівської області підірвали позашляховик власника Торговельної марки «ЛІМО», місцевого кримінального авторитета Богдана Копитко. Вибухівку заклали безпосередньо в дорожнє полотно під час його ремонту. В результаті вибуху загинули троє охоронців Копитко. Сам він не постраждав, оскільки їхав в іншій машині.

Через місяць після цих подій з підозрою в організації вбивства були затримані декілька виконавців, серед яких були троє атошників які воювали в батальйоні «Ацдар», один безробітний та Дмитро Гаврилюк, якого прокуратура звинуватила в організації замаху.

На весні 2018 року при допиті свідків і потерпілих по цій справі у Шевченківському районному суді Львова з’ясувалися нові обставини. Так підозрюваний-виконавець Монте тоді розповів, що неправдиві свідчення проти Гаврилюка, «вибивали з нього люди Копитко, про що прокурору Назару Мотрук було достовірно відомо».

Пізніше, свідок звинувачення Андрій Колесник (позивний «Космос») дав у суді свідчення, розповівши, як сам формував «бойову групу», а також де і коли особисто закладав вибухівку в дорожнє полотно.

Незважаючи на те, що Андрій Колесник повністю визнав свою ключову роль організатора злочину, в результаті якого загинули троє людей, чомусь статус Гаврилюка після цього не змінився, а підозру Колеснику досі так і не пред’явлено. Про цю справу ми вже розповідали у попередній статті «Отреформовані Закон, Честь і Гідність на смітнику»

Кримінальне провадження за фактом замаху на львівського кримінального авторитета Богдана Копитко слухається в Шевченківському районному суді м Львова вже 4 рік. Про це на свій сторінці в Facebook повідомляє рідна сестра Дмитра Гаврилюка — Марія Ковалишин:

«Вже четвертий!!! рік тягнеться справа про замах на кримінального авторитету Копитко, де мій брат Гаврилюк Дмитро підозрюється в замовленні без жодних доказів причетності. І кінця в цій справі не видно. Суд настільки упереджений та корумпований, що продовжує терміни тримання під вартою взагалі без будь-яких доказів навіть причетності, не те що вини! І так вже четвертий рік. Тільки вдумайтесь — чотири роки невідомості! Бо хоч нема доказів і, певно, вже не буде, але всемогутні львівські судді продовжують і продовжують запобіжний.

А докази цій колегії суддів не потрібні, вони просто відпрацьовують свої гонорари! Львівську Феміду вже давно поглинув контроль короля морозива Копитко. Його представники Барбадин -Дунець Н.вже настільки сильно відчули смак влади грошей свого покровителя Копитко, щоб навіть не соромляться говорити про це в самому суді!

Я на власні вуха почула, як представник потерпілих Санніков Р.Н. з прокурором Мотруком Назаром обговорював, що все в них тут вже вирішено, бо суддя Білінська Г.Б. в них на зарплаті!

Я подала заяву в суд щодо цього. Після такого скандалу, на мою думку, суддя Білінська мала б відвестись сама. Але ж ні, вона не вважає за потрібне. Цікаво, чи повідомила вона Вищу раду правосуддя, що стосовно неї було подано таку заяву?

Адвокати та мій брат вирішили допомогти Білінській та самостійно подали клопотання про відвід судді Білінської. І знову нічого. Бо ж судді самі вирішують, відводити самих себе чи не відводити. Відвід звісно ж не задовільнили. Хоча мала б слухати, але ж для чого? Вона ж раніше вже заявляла, шо тут в нас шансів на справедливе рішення нема і що „Доводити щось будете в апеляції“. Вони ж собі, певно, і тексти вироків підготували ще з перших засідань...»

Якщо більш ретельно вивчити діяльність Шевченківського районного суду Львова, тоді все стає розуміло.

Одна із суддів у трійці по розгляду справи за замахом на львівського кримінального авторитета Богдана Копитко, є Галина Богданівна Білінська, яка займає посаду голови Шевченківського районного суду Львова, вона же «КОРОЛЕВА» цього суду, як у свій час писав журналіст Львівського відділення ВГО «Журналісти проти корупції» О. Жуков. З його публікації громадськість дізналася, що пані Білінська не знає чи не хоче виконувати закони України. Намагається перешкоджати професійній діяльності журналістів. Зборами свого Суду відміняє рішення одразу трьох Законів України, щодо внесення судових рішень до РЕЄСТРУ. Також замість спеціально обладнаного приміщення суду- залу засідань, проводить слухання у себе в кабінеті.

Досліджуючи діяльність судді Галини Богданівни Білінської треба згадати вирок відносно одного з фігурантів справи Онищенка — Василя Пігуляка, директора біржі «Львівська універсальна», що проводила фіктивні аукціони з продажу газу. Через місяць після арешту, протягом двох днів, у Шевченківському районному суді м. Львова відбувся розгляд двох справ, фігурантом яких виступав Пігуляк. В обох випадках справи розглядали головуюча Глинська Д.Б. та судді Білінська Г.Б. і Невойт П.С. і в обох випадках підозрюваний отримав максимально м’який вирок. Так фігурант справи, розмір застави за якого сягав 50 млн грн, заплатив всього 11 тис. грн штрафу.

Потім суддю Білинську тричі спіймали на брехні коли вона сказала неправду Кваліфікаційній комісії суддів, яка засідала у Києві у серпні 2018 року. Так Білінська у своїй відповіді перекрутила факти агресивної відмови у наданні коментарів журналістам телеканалу НТА, що було зафіксовано на відео. Низькі оцінки за практичне завдання судді (65,5 балів зі 100) пояснила тим, що завдання були надто легкими, і воно поставилась до них легковажно. Плуталась та ніяковіла голова Шевченківського райсуду і коли лунали запитання про набуте її дітьми та нею майно.

А рік тому Громадська рада доброчесності проаналізувавши інформацію про суддю Галину Білінську виявила обставини, які надають підстави для висновку, що вона не повинна працювати у системі українського судочинства, тому що не відповідає критеріям суддівської доброчесності та професійної етики.

Констатацію підстав Громадської ради доброчесності для такого висновку стосовно судді й одночасно голови Шевченківського районного суду Львова розділили на кілька пунктів:

1. суддя Галина Білінська своєчасно не задекларувала майно;

2. суддя Галина Білінська допустила значні розбіжності у відомостях, поданих у майнових деклараціях за той самий період;

3. суддя Галина Білінська допустила порушення правил етики у професійній діяльності: вона зухвало і неетично спілкувалась із журналістами, які представляють інтереси громадськості;

4. суддя Галина Білінська притягувалась до адміністративної відповідальності;

5. суддя Галина Білінська допомогла своєму синові уникнути відповідальність за адміністративне правопорушення.

Детальніше про висновки Громадської ради доброчесності виклав журналіст Ярослав Левків у своїй статті «Суддя Галина Білінська: Мій син — моя і підсудність»

Суддя Валентина Свірідова, яка входить до складу трійки суддів які розглядають справу за замахом на львівського кримінального авторитета Богдана Копитко, як з’ясувалося теж недолюблює журналістів. Так при розгляді справи де відповідачем був журналіст, суддя приймає рішення мотивуючи висновками приватних експертів, у яких інформація негативного характеру стає доказом недостовірності поширеної інформації. Зокрема, беручи до уваги те, скільки та яких порушень допустив суддя: не з’ясував обставин справи, керувався недопустимим доказами, незаконно та безпідставно звільнив позивача від доказування та прийняв на віру його доводи, допустив порушення основних принципів цивільного судочинства — законності, змагальності, рівності сторін. Про це докладніше у своїй статті «Фарс правосуддя або як професорка права виграла суд у журналістів» виклав Віктор Корнієнко.

Без уваги не залишилася і діяльність третьої судді Наталії Луців-Шумської, яка відзначилась своїм лояльним ставленням до корупціонерів, виконуючи обов’язки слідчого судді, не дозволила накласти арешт на гроші та телефони заступника начальника Львівської митниці Володимира Шокало, які були вилучені при його затриманні під час отримання хабаря, про що нам розповіли Наші Гроші.

AlertsSich