Свавілля влади та безправність громадян - ознаки сучасної України

Я на собі відчув дію судової реформи і те, як мої конституційні права громадянина стали «більш» захищеними судовою владою. Хочу звернути Вашу увагу на те, що річ йде про державне майно, яким ми, як народ України — джерело влади в Україні, доручили органам влади розпоряджатися (стаття 5 Конституції України). Тому будь-яке порушення законодавства у сфері приватизації та державного майна, як загальносуспільного явища, у сфері розпорядження державним майном зачіпає життєві інтереси та права кожного громадянина України.

Нагадаю, що 06 вересня 2017 року Урядом було прийнято розпорядження за № 612-р, яким виконання обов’язків Голови ФДМУ було покладено на керівника апарату ФДМУ. З приводу невідповідності діючому законодавству зазначеного розпорядження Уряду, я 15 вересня 2017 року звернувся до суду про скасування цього розпорядження.

Стисло про порушення законодавства Урядом при прийнятті цього рішення:

1. У частині 8 статті 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» зазначено, що особливості відносин КМУ з окремими центральними органами виконавчої влади можуть визначатися законами України.
2. Відносини КМУ та ФДМУ регулюються частиною 1 статті 1 Закону України «Про ФДМУ», де зазначено, що ФДМУ є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, тобто особливості відносин КМУ та ФДМУ визначаються лише цим законом.
3. У частині 3 статті 8 Закону «Про ФДМУ» зазначено порядок покладання виконання обов’язків Голови ФДМУ у частині, що не протирічить Конституції України, а саме: «У разі відсутності Голови ФДМУ чи неможливості здійснювати ним своїх повноважень з інших причин його обов’язки виконує один із заступників відповідно до встановленого Головою ФДМУ розподілу обов’язків».

Таким чином, на мою думку, незаконність цього розпорядження Уряду полягала в тому, що виконання обов’язків покладено було не на заступника, а на керівника апарату, при тому, що Конституцією України та законодавством визначено інший порядок покладання виконання обов’язків Голови ФДМУ, при цьому, Уряд не має повноважень з цього питання.

Тому я просив суд скасувати Розпорядження КМУ від 06.09.2017 р. № 612-р. Але в цей же час, 20 грудня 2017 року Уряд видає чотири нових Розпорядження по цьому питанню, одним із яких за № 944-р визнає, що Розпорядження КМУ від 06.09.2017 р. № 612-р втратило чинність. І тут, можливо, треба було б радіти, що Уряд не чекав рішення суду та визнав помилку і виправив її, але відразу виникає ще ряд запитань по іншим Рішенням Уряду на відповідність їх вимогам законодавства. Але це вже інші справи.

Пропоную звернути увагу на Розпорядження КМУ від 20.12.2017 року № 946-р, яким Уряд поклав виконання обов’язків Голови ФДМУ на заступника Голови ФДМУ Трубарова В. М. Дуже радує те, що Уряд «дочитався», що відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про ФДМУ» обов’язки Голови ФДМУ виконує один із заступників. Але при цьому дивує, що цією ж статтею чітко прописано порядок визначення заступника, на якого покладається виконання обов’язків хоча у цьому питанні повноважень у Уряду немає ніяких.

Тому складається враження, що Уряд спроможний читати тільки частину статті Законів або нахабно не поважає конституційні права громадян на дії принципу верховенства права в Україні.

На суді я постійно зазначав, що саме суд повинен визнати законність або незаконність дій Уряду у питанні покладання виконання обов’язків Голови ФДМУ на В. Трубарова. Таки дочекався розгляду 24 січня 2018 року цієї справи № 826/11649/17 та ухвалення рішення – «реформованим», «незалежним» та «справедливим» судом. Суть цього рішення: в задоволенні адміністративного позову Качура Д. М. відмовити, тому що в мене, як у окремого громадянина України, відсутні ознаки порушення моїх особистих прав такими «діями» Уряду. Суд разом з Урядом злякалися визначитися у судовому рішенні щодо законності дій Уряду та знайшли привід у відмові, а саме відсутність у мене прав на захист моїх прав та інтересів від свавілля Уряду.

Таким чином, судова влада зараз намагається довести, що Уряд може творити любе свавілля, а простий українець не має права на захист своїх прав у суді від порушень Конституції та законів України з боку влади. Але я вже подав апеляційну скаргу та сам для себе вирішив, що у даному випадку у боротьбі за свої права громадянина буду йти аж до Європейського суду.