16.11.20198120
Одним з важливих завдань, для нас громадян, є — сумісними зусиллями добитися виконання державними службовцям, депутатами, посадовими особами та органами влади прав громадянина.
Повні тексти рішень Окружного адміністративного суду м. Києва та Шостого апеляційного адміністративного суду можна і потрібно подивитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/1) . Для цього потрібно у графі «Справа №» ввести номер справи.
На рішення суду по справі № 640/4094/19 Уповноважена за гроші платників податків подала апеляційну скаргу проти такого рішення — визнати протиправною відмову Уповноваженого Л. Денісової щодо розгляду електронного звернення Д. Качура — журналістського звернення (заяви) та зобов’язати Уповноваженого повторно розглянути електроне звернення Д. Качура. Вже двічі Уповноважена Л. Денісова не хоче визнавати свої помилки та свої протиправні дії проти прав громадянина при розгляді заяв громадянина та намагається скасувати рішення суду, яким визнано порушення прав громадянина.
Але Шостий апеляційний суд своєю Постановою від 01.11.2019 року повернув апеляційну скаргу Уповноваженій Л. Денісовій без розгляду і таким чином рішення суду по справі № 640/4094/19 вступило в закону силу (у кінці статті наведу скорочені копії постанови та рішення суду по цій справі).
Також нагадую, що по справі № 640/21535/18 СУД ВИРІШИВ:
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини Л. Денисової, яка полягає у неповному та невсебічному розгляді звернення Качура Д. М.
Зобов’язати Уповноваженого Л. Денісову належно розглянути звернення Качура Д. М. з дотриманням порядку, встановлених Законом України «Про звернення громадян».
Вже двічі суд вказав на порушення з боку Уповноваженого Л. Денісової прав громадянина при розгляді його звернень — посадовій особі, яка повинна захищати порушенні права громадянина та вживати заходи покарання посадових осіб, які порушують права громадянина при розгляді звернення.
І як читач розуміє, що на питання, як Уповноважена, яка сама порушує такі права може захищати порушені такі самі права громадянина іншими посадовцями, відповідь очевидна — ні як.
На своєму особистому досвіді, при розгляді моєї зави щодо виконання рішення суду по першій справі, мені десь через 20 хвилин спілкування з представниками Уповноваженого вдалося довести суть порушених моїх прав, чому потрібно виконувати ці права та з приводу чого я подав 20 позовів. В мене дуже прості вимоги до Уповноваженого, а саме, це вимоги по поновленню моїх прав по ст. 18 Закону, які порушені Уповноваженим при розгляді моїх звернень. Далі на зустрічі довелося зосередити увагу представників Уповноваженого, що вони при поновленні моїх прав є ланцюгом в покаранні посадових осіб, які порушили мої права. Та на прикладі рішення по першій справі я представникам довів, що саме їх бездіяльність не призвела до поновлення моїх прав при розгляді моєї зави посадовцями НАДС і що саме з тих самих підстав було скасовано конкурс на посаду Верховним судом.
Але пройшов рік між поданням мною заяви до НАДС та рішенням Верховного суду. І як важливо виконувати права громадянина при розгляді звернення, тому що саме при спілкуванні з громадянином є вірогідність того, що помилку зрозуміє або посадовець або громадянин та не буде витрачання часу на суди та бюджетні кошти при розгляді цих справ у судах.
Здивувало те, що представники Уповноваженого не розуміли того, що громадянин, у якого не порушені особисті права повідомляє про порушення законодавства посадовими особами або органами влади. Але це і є право громадянина брати участь у державних справах яке нам надала Конституція та про що дуже гарно написано у преамбулі Закону України «Про звернення громадян».
Сподіваюся, що представники Уповноваженого хоть щось зрозуміли про Конституційні права громадян та про права громадян при розгляді їх звернень.
А ще смішно від того, як Уповноважена ховається за своїх підлеглих при виконанні рішень суду. Не помилюсь, якщо припущу, що Л. Денісова вважає себе дуже «великим» посадовцем для зустрічі при розгляді справ зі звичайним громадянином. Але в випадку, коли громадянин через суд довів професійні помилки, порушення законодавства з боку Л. Денісової та зобов’язав повторно розглянути звернення відповідно до вимог Закону мабуть був би сенс провести розгляд справи при участі цього громадянина.
Також до відома наводжу Позицію Верховного суду у Постанові по справі № 826/12287/16 від 31.01.2019 року6 «п. 17. Стаття 18 Закону України „Про звернення громадян“ передбачає, що особа, яка звернулася із заявою чи скаргою має право особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої заяви чи скарги, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.
П. 18. При цьому, зазначені права, відповідно до ст. 19 Закону № 393/96-ВР забезпечуються обов’язком на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.
П. 20 Закон України „Про звернення громадян“, ні будь-який інший нормативний акт не ставить у залежність можливість реалізації права особи викласти аргументи особі, що перевіряла , що перевіряла його скаргу, від форми розгляду цієї скарги (колегіально, одноособово, тощо)»
І далі у п. 21-24 цієї Постанови доводиться про обов’язковість запрошення громадянина на розгляд звернення.
Нагадую зміст статі 18 Закону України «Про звернення громадян» — Права громадянина при розгляді заяви чи скарги.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Чи стане громадянин джерелом влади залежить від кожного з нас.