А виявляється ні якої!.. Скільки разів ви чули про нещасні випадки на виробництві, а скільки з них попадає до загальної статистики? А не замислювались чому? Нам про такі випадки повідомляють, лише якщо вже не можна приховати такі факти від людей.
Більшість робітників звикла, що про них дбає якщо не керівник, то держава, а ти лише працюй. Але Союзу вже давно немає, а з ним і соціального захисту. Хто повинен дбати про умови праці, про робітників, хазяїн чи держава? Так, хазяїн, а вивіски та назви у вигляді приватного акціонерного товариства, то лише для замилювання очей. А чи бажають «новітні» хазяї вкладати свої гроши в безпеку нашої праці? Це вже риторичне питання.
За нашою Конституцією (ст. 43) ми маємо право на належні, безпечні і здорові умови праці, тобто безпечна праця, але це лише лозунги та наміри, які жодним чином не підтверджуються життям. Тому й тікає молодь за кордон, вона тікає за своїми правами, за захистом.
Збереглися лише назви — соціальний пакет, державне страхування на виробництві. А це роботодавцям навіщо, достатньо, що вони з перебоями платять заробітну плату.
Черговий випадок стався на ПрАТ «Гребінківський машинобудівний завод» робітника заводу придавило трубою, яка впала, в нього травми несумісні з життям.
14 серпня 2017 року на Гребінківському машинобудівному заводі стався нещасний випадок на виробництві, загинув слюсар цього заводу Нестеренко М. І.
Того ж дня Васильківським ВП ГУ НП в Київській області відкрито кримінальне провадження № 12017110140001364 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, за фактом порушень на виробництві, допущених ПрАТ «Гребінківський машинобудівний завод» при незабезпеченні працівникам належних умов праці та фактом отримання травм несумісних з життям.
Залишилась донька з малою дитиною, якими він опікувався.
Донька Шикита О. М. звернулася до Юридичної компанії «Касьяненко та Партнери», адвокати якої представляють її інтереси в суді, та подала заяву до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Гребінківського машинобудівного заводу про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок загибелі її батька, Нестеренка М. І. Судом 16 січня 2019 року відкрито провадження по справі № 362/290/19.
І тут починається протистояння простої дівчини з підприємством. Замість надати сім’ї потерпілого необхідну матеріальну допомогу (як це робиться у разі страхування життя робітників сумлінними роботодавцями) завод всі свої ресурси направив на захист своїх інтересів. Що спонукало її звернутись до суду, так це бездушність керівництва та власників заводу. Дівчина не отримала жодної, навіть безкоштовної, допомоги після поховання, але ж це велике підприємство, де є трудовий колектив, профспілки... і байдужість.
Дивлячись в сумні дівочі очі, розумієш, як важко залишитись без підтримки та бути відповідальним ще за іншу маленьку людину. ЇЇ з дитиною кинули на призволяще, без коштів для існування, у гуртожитку, батько був єдиною опорою та утримував дочку.
Прикро, ми звикаємо до чужого горя, стаємо черствішими, байдужість оточуючих перетворюється в бездушність, яка поширюється в суспільстві. Добре хоч здогадалась найняти адвокатів, тому що завод винайняв, судячи з їх запалу, дуже «дорогих» адвокатів, на це коштів не пожалкували. Якщо адвокати підприємства з таким запалом захищають завод та його керівництво, то ж виникає питання: за яку винагороду можна продати свою совість? То їх робота, скаже читач, але в даному випадку не підходить, все можливо робити достойно й в межах закону.
Не важко здогадатись, що бажають приховати власники заводу — свою жадібність.
Довідка: діяльність ПрАТ «Гребінківський машинобудівний завод» пов’язана з виконанням робіт підвищеної небезпеки та експлуатацією небезпечних машин, і механізмів, а також з ризиком життя співробітників, відтак оформлення відповідних дозвільних документів на початок роботи і експлуатацію об’єктів, машин і механізмів, устаткування підвищеної небезпеки є обов’язковим (відповідно до постанови КМУ від 26.10.2011 р. № 1107 ). Перелік причин, що спричинили цей нещасний випадок, зафіксовані у Акті від 19 жовтня 2017 року № 03 (форма Н-1) та Акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку (форма Н-5). |
Сухою мовою документів сказано, що причинами нещасного випадку, стали: порушення технологічного процесу, як основна причина, та невиконання вимог інструкції з охорони праці, порушення трудової та виробничої дисципліни, невиконання посадових обов’язків як супутні причини.
Вже з цього можна зробити певні висновки.
Керівництво заводу бажає всю провину покласти на постраждалого, тоді й допомагати ні кому не потрібно.
Про це наголосила сторона потерпілої вже на судовому засіданні, яке відбулося 04 липня поточного року. На адвокатські запити, які направлені адвокатами доньки загиблого, заводом надано лише мала частина документів та й то в переддень засідання суду.
В ході проведення судового засідання адвокати підприємства здійснювали тиск на сторону потерпілої та своєю «галасливістю» заважали суду, за це отримали декілька попереджень від судді, на що була відмовка одного з адвокатів заводу: «...Я лише хотів інтонаційно наголосити...»
Ще до суду, присутність в залі засідання журналістів цим представникам підприємства дуже не сподобалась. Вони посилалися на норми закону і наполягали, що вони лише фізичні особи і знімати їх без дозволу заборонено (у відкритому судовому засіданні). Але суддя Лебідь-Гавенко Г. М. надала можливість журналістам фіксувати хід судового засідання, як того вимагає законодавство. Публічність та розголос не дадуть змоги замовчати безвідповідальність посадових осіб підприємства.
Адвокати заводу чіплялись за строки подання документів і доказів до суду та запевняли, що на підприємстві немає документів, які стосуються техніки безпеки та даного нещасного випадку, але їх намагання не були підкріплені жодними доказами, про що й зазначено в ухвалі суду.
Суд ухвалив витребувати з ПрАТ «Гребінківський машинобудівний завод» документи та матеріали про виявлені порушення техніки безпеки, надати матеріали стосовно охорони праці, проведених перевірок тощо.
Зрозуміло мова йде не тільки про гроші, а про відповідальність керівників та посадових осіб підприємства. Ця справа дасть можливість з’ясувати причини та провину всіх, хто повинен відповідати за безпеку на виробництві. Цей випадок стане прикладом для інших.
Одні економлять на наших життях, інші закривають на це очі, зрозуміло не безкоштовно. І таке по всій країні. Навіщо піклуватись про своїх працівників, у разі нещасного випадку хазяї все просто звалюють на робітника, мов він був напідпитку чи інша причина, тому це лише його провина, ми тут ні до чого, поховали й на тому дякуйте.
Що робити в таких випадках? Треба захищати свої права, які закріплені Конституцією, відстоювати їх у суді, добиватись справедливості.
Треба також вивчати свої права та вимагати їх виконання. Лише тоді роботодавці будуть рахуватись зі своїми робітниками та поважати працю українців.
Журналісти Всеукраїнського журналу «Корупціонер в Україні» продовжують спостерігати за перебігом подій у суді та чи вдасться дівчині відстояти свої права та чесне ім’я свого батька.