9675
10718
10018
6755
За оцінками фахівців система «ПРОЗОРРО» є однією з схем тотального розпродажу майна, як державного так і приватного, та дозволяє здійснювати розпродаж за безцінь в прямому розумінні цього слова. Торгами передбачається продаж майна за ціну, яку дає покупець, а якщо він «домовився», то дасть скільки забажає. Яскравий приклад цього, продаж останніх днів — квартири (цілим будинком) для брата Кличка. Як ПОЗОРНО використовується ця система, зрозуміло багатьом, навіть не фахівцям. Зокрема, екс-чільник Фонду державного майна України О. Бондар у своєму інтерв’ю в програмі «Паралелі» на каналі «Правда тут» наголошував, що система «Прозорро» використовується як одна з головних схем збагачення олігархів та відмивання брудних коштів при приватизації та продажі майна ліквідованих банківських установ.
З вуст же Максима Нефьодова, це «єдина найуспішніша реформа» за весь час. Правда Олександр Стародубцев вважає, що саме він у
Оцінку цьому дітищу вважаємо дадуть не нащадки, а правоохоронні органи.
Звертаємо увагу на те, що діяльністю державного підприємства «ПРОЗОРРО» зацікавились аудитори Рахункової палати України. Навіть назва рішення Рахункової палати від 29.11.2018 №
З огляду виконання цього Звіту Мінекономрозвитку фактично, жодної рекомендації, які стосувалися діяльності цього підприємства, не виконало, зокрема, не привело його діяльність у відповідність з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, та на даний час (і це вже не один рік) ІТС «Prozorro» не передано на баланс Мінекономрозвитку. На думку Мінекономрозвитку (тобто М. Нефьодова, на час перевірки він очолював міністерство) передача ІТС на баланс міністерства є недоцільною, а норми Закону України «Про публічні закупівлі» нам не указ, ми діємо на свій розсуд.
Також обвинувачення Рахункової палати в тому, що держбюджет в 2017 році недоотримав 65 млн. грн через функціонування системи «ProZorro», необґрунтовані, про це заявив перший Максим Нефьодов на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» з презентацією дослідження YouControl про ефективність системи ProZorro.
«Говорити про те, що одержувані ДП „Прозорро“ гроші — це втрати для держбюджету, можуть лише люди, які думають, що не потрібно платити за хостинг, інтернет, електрику тощо. Сподіваюся, це результат того, що після зміни уповноважених у Рахунковій палаті вони ще не встигли розібратися, як працюють багато сфер економіки, зокрема публічні закупівлі», — наголосив він та нагадав, що «близько 65 млн. грн — це щорічний фінплан ProZorro, з них у 2017 році сплачено до держбюджету 21 млн. грн податків». Може з розрахунками щось не те, 65 млн. вирахувати 21 млн. в підсумку 44 млн. грн., виходить за «електрику» приходиться дуже багато платити чи «заробітна плата» на підприємстві «замаленька». Щось тут приховує або не домовляє пан Нефьодов, може власні відрахування, як засновнику?
Ця тема більш детально вже досліджувалась журналом у статті «ПРОЗОРО» не зовсім прозора та ще й з кримінальним душком«. Також про негаразди при проведенні тендерних закупівель за допомогою систему «Прозорро» можна прочитати в статті «Закупівлі Одеської міськради: не перевищуючи поріг».
Інші приклади з нашого життя продовжують тему розпочату в статті «Як досягнення реформи державних закупівель знецінюється „новими“ схемами корупціонерів»
Кожен у своєму житті спостерігав ситуацію, яка склалась з аптеками, що розташовані в поліклініках чи лікарнях, а саме про явну невідповідність цін у них, тим що є в звичайних аптеках. Для зменшення цін на ліки й потрібно проводити тендера (конкурси), які дозволять більшому числу бажаючих прийняти участь у наданні цих послуг, тут використання системи «Прозорро» й повинно забезпечити конкуренцію серед постачальників ліків з метою зниження цін. Але чиновники приходять до влади не для того, щоб піклуватись про громадян чи інтереси громади, вони, в першу чергу, шукають шляхи наповнення власних карманів, тому всілякі системи, «прозорі» вони чи не прозорі, їм не поміха. Наведемо кілька прикладів, як місцеві чиновники «вирішують» це питання.
Сюжет цієї історії типовий. Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний медичний клінічний центр урології і нефрології ім. В. І. Шаповалова» звертається до свого органу управління з проханням у встановленому порядку здати в оренду нежитлове приміщення (28 м2), що знаходиться за адресою м. Харків, просп. Московський, 195, тобто вільну кімнату, під аптечний кіоск. Стала практика. Харківська обласна рада приймає рішення про проведення конкурсу й проводить його, участь приймали (подали заявки) 9 компаній, що здійснюють торгівлю готовими ліками. Харківська обласна рада повідомила ТОВ «Аптека № 222» про визнання останнього переможцем та ухвалила рішення передати в оренду це приміщення строком на 10 (десять) років. Але після звернення ТОВ «Аптека № 222» до Харківської обласної ради з проханням роз`яснити дії щодо подальшого укладання договору оренди відповідного приміщення, отримало відповідь про те, що у зв`язку із зверненням Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний клінічний центр урології і нефрології ім. В.І. Шаповала» з проханням не передавати в оренду відповідні приміщення, оскільки «використання останніх необхідне для власних потреб балансоутримувача» та подальше укладення договору оренди є недоречним.
Тобто клініка передумала здавати ці приміщення, а чому з’ясувалось пізніше.
Через кілька місяців ці ж приміщення знову здаються в оренду, але вже іншому, так би мовити, переможцю конкурсу ТОВ «Обласна соціальна аптека», з яким й укладений договір оренди. Непотрібно з’ясовувати, хто стоїть за цим товариством з місцевих «олігархів», зрозуміло, що коли виграє конкурс не «та» аптека, конкурс можна відмінити під вигаданим приводом, а потім знову і знову провести конкурс, на якому «виграє» вже «та», яка потрібна (в нашому випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «Обласна соціальна аптека»).
При цьому, в цій схемі задіяні багато виконавців, хтось готує ці рішення, хтось проштовхує їх через прийняття їх облрадою, потім скасовує, знову приймає, але це не дивує депутатів чи громадськість. Тим більше, вся інформація, тут спасибі «Прозорро», є в загальному доступі, але ця інформація нікого не цікавить, навіть органи, що повинні боротися з корупцією та які отримують чималенькі зарплати.
Для того щоб мати хоч якусь надію на справедливість підприємці звернулись до суду, але не місцевого, що зрозуміло, а до столичного — Господарського суду м. Києва (суддя Бойко Р. В.). Зазначимо, що справу (рішення суду від 11.06.2019 року по справі № 910/2805/19) було виграно та це лише початок. Харківська облрада подала апеляцію, чиновники таки відпрацьовують заробітну плату.
Інший приклад, схожі учасники дійства, але результат інший.
Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласна клінічна лікарня центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» звертається до свого органу управління з проханням у встановленому порядку здати в оренду нежитлове приміщення (22,2 м2), що знаходиться за адресою м. Харків, просп. Незалежності, 13, тобто якесь вільне приміщення, під аптечний кіоск. Харківська облрада приймає відповідне рішення, публікується повідомлення, проводиться конкурс, подано 6 заяв для участі в конкурсі. Але в даному випадку чиновники не ускладнювали себе завдання та зразу обрали переможцем «ту» аптеку, здогадались, так це Товариство з обмеженою відповідальністю «Обласна соціальна аптека».
За рішенням конкурсної комісії пропозиції інших учасників просто не розглядались, їх визнано такими, що не відповідають умовам конкурсу, тобто через відсутність всіх необхідних документів та невиконання учасниками конкурсу передбачених умов конкурсу. В цьому випадку міські чиновники просто доповнили умови конкурсу додатковою умовою, а саме учасники повинні здійснювати діяльність з реалізації (відпуску) наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що зареєстровані як лікарські, а для цього потрібна «ліцензія».
Звісно не всі задовольнялись роз’ясненнями. Один з учасників — ТОВ «Стіф-Сервіс» звернувся до Господарського суду міста Києва (суддя Смирнова Ю. М.) з позовом до Харківської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Обласна соціальна аптека», але програв справу (рішення суду від 27.06.2019 року по справі № 910/1844/19) та подав апеляцію.
Про справедливість у судах не хочеться навіть говорити, але журнал і далі спостерігатиме за перебігом подій у цих справах.
Різні електронні системи, прозорі вони чи ні, призвані дати нам громадянам засіб контролю за діями влади та допомогти хоч якось зменшити корупційну складову при прийнятті ними рішень.
Ми їх (владу) обираємо, вони отримують заробітну плату з наших з вами податків, при цьому чималеньких. Контролюйте владу, тільки так можна забезпечити собі та рідним гідне життя в нашій незалежній державі.