Репост - крок до змін! Розкажіть друзям про журнал
Головна/Статті

Як «московський піп», глузує над наукою! Частина перша. «Заслужений» плагіатор.

«Заслужений» плагіатор. - Корупціонер в Україні
68600
Можна багато говорити про боротьбу з корупцією, а насправді бути її організатором. До редакції журналу звернувся професор Житомирського державного технологічного університету Бутинець Ф. Ф. з проханням допомогти донести до суспільства зібрані ним факти дій влади, які як він вважає мають корупційну складову.
 

Довідка: Професор Бутинець Франц Францович знана й поважна людина в Житомирському державному технологічному університеті. Він захистив свою докторську роботу ще в далекому 1986 році. Ф. Бутинець автор та співавтор 200 книг, у тому числі близько 20 монографій. Підготував для України 24 д. е. н., і більше 70 к. е. н., його перші четверо аспірантів стали кандидатами наук у 23 роки, а докторські дисертації вони захистили вже у 30. Заслужений діяч науки і техніки України, Відмінник освіти України, Заслужений професор Житомирського державного технологічного університету, нагороджений відзнакою «За заслуги перед містом» (2005р.), «За заслуги перед Житомирщиною» (2012р.) та Грамотою Вищої атестаційної комісії України.

 
За 5 років професор університету Ф. Бутинець наполягає, що зібрав документи, необхідні для оголошення підозри причетному до «хабарницької» схеми плагіату дисертацій та їх продажу ректором Житомирського державного технологічного університету В. Євдокимовим, якого зі слів Ф. Бутинця в Адміністрації Президента особисто «курують»  О. Дніпров та  С. Квіт.
Адміністрація Президента всі звернення цього громадянина з цього питання лише спрямовує Міністерству освіти.
 

 
Як таке може бути, адже посадовці МОНу звинувачуються у хабарництві, але не дивлячись на доведені факти плагіату В. Євдокимовим своєї докторської дисертації та продажу на сторону фейкових дисертацій, сам розглядає скарги на свою діяльність. Жодної об’єктивної відповіді на скарги чи звернення громадянина з кінця 2013 р. до сьогодення не  надано. І це зрозуміло, хто собі буде виносити вирок.
 
«Пане Президент (писав у заяві професор  Бутинець), якщо Ви не управляєте державою, а Євдокимов, Квіт, Дніпров, Гриневич і Рашкевич здійснюють за хабарі свої особисті справи, то народ повинен знати, наближаються вибори, пора оприлюднити.  
Зрозумійте мене правильно п. Президент, професор Ф. Бутинець не перестане звертатись до Вас і Апарату Президента поки не отримає зрозумілу відповідь: хто в Апараті Президента надав Вам підроблену справу для присвоєння В. Євдокимову із Житомира звання «Заслужений діяч науки і техніки України»».
 
Враховуючи зазначене редакція журналу звернулась до Уряду та Президента з відповідними запитами щоб з’ясувати хто був ініціатором присвоєння звання пану В. Євдокімову. За результатами відповідей журнал поінформує читачів про хід розслідування цих та інших обставин.
 


 
Професор Ф. Бутинець півсотні разів писав в самі різні інстанції, щодо надання відповіді чи є плагіат у роботах п. Євдокимова, чи продає він фейкові дисертації, можливо це помилка. На ці звернення мовчання або відповідь: «Міністерство втратило право на позбавлення наукових ступенів…». Кому прийшла в голову ідея позбавити прав та повноважень членів НАЗЯВО можна прочитати на сторінках Української Правди.
Заперечень від п. Дніпрова, Квіта, Гриневич та особисто від В. Євдокимова за 5 років про плагіат і продаж дисертацій жодного разу не отримано, тим самим вони погоджуються з думкою професора.
На думку професора Бутинця, пани Квіт і Дніпров втягнули у свою «компанію» Остафійчук С. Г. та інших працівників Адміністрації Президента. Інколи приходить думка де совість, честь і справедливість у людей, які займають державні посади в Україні.
Як і хто підсунув на підпис (Указ від 01.12.2018 р № 404/2018) п. Президенту «халтуру» про присвоєння плагіатору своєї дисертації та «торгашу» фейковими дисертаціями В. Євдокимову звання «Заслуженого діяча науки і техніки України».
Хто підписав звернення до Адміністрації Житомирської області про порушення клопотання, на підставі чого? Де, хто, коли розглядав це питання в Житомирському державному технологічному університеті? Але жодної відповіді.
З такими управлінцями Україна очолила світовий рейтинг корупції, за рівнем бідності в Європі, за темпами інфляції та росту цін займає перше місце.
Хто сьогодні при такому управлінні буде виявляти недоліки і плагіат в науці, а потім роками боротись з цим без підтримки «зверху».
Наведемо лише один факт виконання обов’язків держслужбовця п. Квітом. Будучи Міністром освіти ще 06.01.2016 р. він писав: «Просимо надати більш ґрунтовну інформацію або матеріали, що підтверджують несамостійне, на Вашу думку, написання дисертації Євдокимовим В. В.».
Таким чином, панове урядники, знали та мали відповідну інформацію щодо можливого плагіату В. Євдокимовим ще на початку 2016 р., але не розібравшись в цьому питанні наприкінці 2018 р. надали Президенту брехливу інформацію. За введення в оману Президента теж треба нести відповідальність, хоча б як держслужбовці.
Пан Сизоненко Ю. Г. особисто отримав інформацію, що В. Євдокимов  плагіатор і продавець фейкових дисертацій, але не заперечував цього ганебного факту. Матеріали про плагіат були направлені ще 26.12.2015 р., звернення Ф.Бутинця із зазначеною інформацією було поставлене на контроль 06.01.2016 р., про що був повідомлений заявник.
Є також питання і до профільного департаменту Адміністрації  Президента України куди п. Сизоненко  передав звернення Ф. Бутинця від 26.12.2015р.
Доказом шахрайських дій на думку професора Бутинця може слугувати переписка з п. Дніпровим з жовтня 2014 р., коли він ще займав посаду заступника міністра освіти, але захищав «продажну» діяльність В. Євдокимова. Діяльність цих осіб сьогодні продовжується і удосконалюється. На посаду ректора В. Євдокимов без п. Дніпрова мабуть не прийшов би. Наведені професором Бутинцем факти жодного разу ніхто не заперечив.
 
Фальсифікація дисертацій фактично є підробкою державних документів. Українське законодавство кваліфікує підробку документів, штампів, печаток або бланків як сукупність злочинів за ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 14, частин 2, 3 або 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Також ці дії є порушенням академічної доброчесності, що тягне за собою притягнення до академічної відповідальності.
 
Плагіат сьогодні слід розглядати як шахрайство, суть якого полягає у крадіжці чужої роботи і представленні її, як власної. Таке вчинив 5 років тому В. Євдокимов, який сьогодні при бездіяльності панів Квіта, Дніпрова і Гриневич масово торгує фейковими дисертаціями, про що наголошує Ф. Бутинець та стверджує, що на сьогодні В. Євдокимов продав більше 20-ти фейкових дисертацій з організацією їх захисту у своїй спецраді та видачею дипломів.
Ф. Бутинець запевняє, що протягом 5-ти років надавались матеріали до міністерства освіти, Кабміну і Адміністрації Президента проте, що В. Євдокимов, плагіатор і продавець фейкових дисертацій з організацією їх захисту особами, які за освітою не фахівці з обліку, не є практикуючими бухгалтерами і не навчались в аспірантурі.
 
«Чи може бути ректором Університету плагіатор своєї дисертації та продавець фейкових дисертацій??? Може, коли його «кришують» у владних кабінетах?» - запитує Ф. Бутинець та звертає увагу, що схему В. Євдокимова, яку «не бачив» п. Квіт, швидко і успішно «освоїла» п. Гриневич, яка «заслужено» це оцінила. Вона звернулась з клопотанням до Президента, який 01.12.2018 р. присвоїв «плагіатору» і продавцю фейкових дисертацій В. Євдокимову звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Також нормальних людей здивує: чи може плагіатор своєї докторської дисертації, продавець фейкових дисертацій із врученням покупцям дипломів учених, мати звання «Заслужений»?
Що відкрив в бухгалтерській науці В. Євдокимов?
Він, зокрема, зубний технік за фахом і продавець студентських курсових робіт замість дисертацій.»
 
Питання про наявність або відсутність плагіату і продажу фейкових дисертацій вирішується за декілька годин.
 
Звертаємо увагу, що Ректор Житомирського державного технологічного університету Віктор Євдокимов є кліриком Свято-Анастасіївського монастиря в Житомирі Житомирської єпархії Української православної церкви Московського патріархату.
 
Видно є що відмолювати чи «зарплати» ректора не вистачає на прожиття, чи це все ж таки його покликання?
Коли і хто поставить крапку у цьому питанні?

Пора хабарникам та «попам» припинити дурити народ України.
 
 
Матеріали для створення цієї статті
надані професором Бутинець Ф. Ф
Поділиться в соціальних мережах: