Репост - крок до змін! Розкажіть друзям про журнал
Головна/Статті

Газета «Вечірні вісті» і Міністерство юстиції 12 років не виконують рішення суду

Газета «Вечірні вісті» і Міністерство юстиції 12 років не виконують рішення суду - Корупціонер в Україні
37190

Борг держави перед громадянами України становить понад 4 мільярди гривень.

Кабінет Міністрів України утворив комісію з виконання рішень Європейського суду з прав людини. Відповідну постанову схвалено на засіданні уряду 1 квітня, інформує прес-служба Міністерства юстиції.
«Кабінет Міністрів України прийняв постанову про утворення Комісії з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини. Такий крок дозволить забезпечити ефективну взаємодію органів державної влади задля своєчасного виконання рішень ЄСПЛ», — ідеться в повідомленні.
Як зазначив міністр юстиції Денис Малюська під час засідання уряду, Україна займає третє місце за кількістю справ, які перебувають на розгляді у Європейському суді. За його словами, кількість заяв у таких справах проти України сягає 8 700, що становить 14,5% від загальної кількості зареєстрованих Європейським судом справ щодо 47 держав-членів Ради Європи.
«Станом на 20 березня 2020 року Європейським судом ухвалено 1 434 рішень, якими констатовано порушення Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколів до неї. Ми маємо забезпечити виконання цих рішень ЄСПЛ. Для цього необхідно залучити різні органи державної влади, причетні до порушення, забезпечити чітку взаємодію усіх гілок влади  як законодавчої, так і виконавчої та судової, та напрацювати відповідні рішення, аби виплатити відшкодування у встановлені строки», — сказав Малюська.
Міністр юстиції Денис Малюська
Міністр юстиції Денис Малюська
Міністр юстиції підкреслив, що належне виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань позитивно вплине на імідж держави та дозволить суттєво зменшити видатки Державного бюджету на виконання рішень ЄСПЛ.
І при цьому міністр жодним словом не обмовився про конкретних винуватців такого стану речей. Натомість прізвища цих винуватців добре знають ті, хто роками марно оббиває пороги державної виконавчої служби.
Звернення до Європейського суду з прав людини для громадян України перестало бути чимось невідомим та недосяжним. Не отримавши позитивного результату під час розгляду справи в національному суді, українці все частіше звертаються до ЄСПЛ для встановлення порушення прав гарантованих Конвенцією. Багато звернень в від тих, хто виграв суд, але захисту своїх прав не отримав. А невиконане судове рішення є нікчемним і непотрібним, а за великим рахунком — просто глумливим. Як наслідок, людина не вірить ні в суд, ні в закон, ні в державу.
Спрямовуючи заяви у Страсбург, одні прагнуть переглянути судове рішення в Україні, інші отримати справедливу компенсацію. Про даний факт свідчить і оприлюднена ЄСПЛ статистика: Україна залишається у трійці країн з найбільшою кількістю справ, які знаходяться на розгляді у Європейському суді з прав людини. Про це йдеться в оприлюдненій 1 квітня доповіді Комітету міністрів Ради Європи за 2019 рік, який здійснює нагляд за імплементацією 47 країнами-членами рішень ЄСПЛ, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.
Відтак, серед п’яти країн із найбільшою кількістю так званих лідируючих справ (які відображають нові найважливіші системні проблеми) є такі: Російська Федерація (219 справ), Туреччина (155), Україна (119), Болгарія (79) та Італія (56).

За кількістю справ, які відображають порушення прав людини, що вже розглядалися раніше, перша п’ятірка така: РФ (1 444), Туреччина (534), Україна (472), Угорщина (218), Румунія (208).

Загалом, за актуальною статистикою, станом на кінець 2019 року ЄСПЛ розглядав 1 245 лідируючих та 3 986 повторюваних справ.

У рейтингу присуджених Судом компенсацій позивачам, які повинна виплатити держава, першою є Росія (28 547 005 євро). Далі розмістилися Італія (16 964 113 євро), Угорщина (5 391 826 євро), Португалія (4 690 494 євро) та Румунія (4 395 996 євро).
Державу Україна Суд у 2019 році зобов’язав виплати компенсацій заявникам на суму 1 675 140 євро (у 2018 було 794 586 євро).
Європейський суд з прав людини
Минулого року експерти Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова отримали узагальнену інформацію про невиконані судові рішення, що належать до Бюджетної програми Державної казначейської служби України (Програма 4040).
Загальна кількість судових рішень, прийнятих до обліку за Програмою 4040, станом на листопад 2018 року становила 305 534. З листопада 2018-го по січень 2019-го було зареєстровано ще 8 731 таке рішення. Загалом не було виконано 314 285 рішень (у 2018 р. за вказаною програмою було виконано 25% загальної кількості рішень). Таким чином, загальна сума боргу держави перед громадянами на початок 2019 року становила 4 мільярди 22 мільйони 107 тисяч 177 гривень.
То, може, перш за все необхідно зосередитись на причинах тотального невиконання рішень національних судів? Адже звернення громадян України до європейської судової інстанції — це прямий наслідок «роботи» державної виконавчої служби — структурного підрозділу Міністерства юстиції. З огляду на кількість невиконаних судових рішень, керується цей підрозділ аж ніяк не нормою Конституції України, згідно з якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Приклад — справа № 757/10634/15-ц.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. від 11 лютого 2020 року визнано неправомірною бездіяльність начальника та старшого державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невжиття заходів з виконання рішення суду про стягнення заробітної плати та моральної шкоди на користь колишнього літературного редактора газети «Вечірні Вісті».
Газета
Унікальність цієї справи в тому, що розглядається вона Печерським судом з 2002 року, а рішення, яке підлягає негайному (!) виконанню, але досі не виконане, датоване 2008 роком. Боржник — видавець газети ТОВ «Інститут економічних реформ» — 12 років ухиляється від виконання рішення суду виключно завдяки державним виконавцям. Ціна питання — 115 тисяч гривень. Аби стягувач не отримав присуджених коштів, ДВС використовує невибагливі, але дієві прийоми, якими ставить виконавче провадження на стоп: перевірка майнового стану боржника не здійснюється, платіжні вимоги щодо примусового списання коштів до банківських установ не направляються... Замість виконувати судове рішення, державна виконавча служба старанно виконує функції підрозділу прикриття боржника. Такий підрозділ діє, як відомо, виключно з дозволу або за наказом старшого командира, а старшими командирами, як вбачається з наявних у матеріалах справи відписок за їх підписами, були директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції Поліщук Д.В. та заступник міністра юстиції з питань ДВС Шкляр С.В., які, в свою чергу, підпорядковувались тодішньому міністру юстиції Павлу Петренку.
Павло Петренко
Міністр юстиції 2014-2019 рр. Павло Петренко
Загальновідомо, що газета «Вечірні Вісті», керівництво якої відмовилось виплатити заробітну плату своєму співробітнику і стало відповідачем у цій довготривалій справі, — незмінний рупор ВО «Батьківщина», а Павло Петренко з 12 грудня 2012 року — народний депутат України VII скликання саме від партії ВО «Батьківщина», № 52 у списку. На виборах був керівником юридичного департаменту Об’єднаної опозиції Батьківщина. 15 червня 2013 року, після об’єднання Фронту змін и ВО «Батьківщина», був обраний одним із заступників лідера Батьківщини, а після відомих подій 2014-го став міністром юстиції за квотою Народного фронту. Тож «все в мире цепью связано нетленной, все включено в один круговорот...» Круговорот безглуздої імітації виконавчих дій під контролем ВО «Батьківщина».
ФОТО Юля
Юлія Тимошенко
Юлія Тимошенко
З метою забезпечення виконання рішення суду стягувач неодноразово зверталась до Департаменту ДВС Міністерства юстиції із заявами про арешт коштів боржника в сумі 123 472,19 грн. (еквівалент 4,5 тис. євро), присуджених йому рішенням Європейського суду з прав людини від 02.06.2016 у справі № 61561/08 «ТОВ „Інститут економічних реформ“ проти України». Проте, керівництво Департаменту, будучи наділеними законом певними повноваженнями щодо реалізації вимог, які містяться в рішенні суду, фактично перешкоджало його виконанню.
В ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року ані Поліщук, ані Шкляр не згадуються, натомість визнано неправомірною бездіяльність їх підлеглих — начальника та старшого державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції. При цьому суд зобов’язав держвиконавця звернути стягнення саме на ті кошти боржника, які були присуджені йому за рішенням Європейського суду з прав людини.
Парадокс полягає в тому, що ще в квітні 2017 року той самий держвиконавець, якого суд зробив крайнім, звернувся до Печерського районного суду з поданням про звернення стягнення на кошти, присуджені боржникові рішенням ЄСПЛ. Однак це подання так і не було розглянуте. Що дозволило зацікавленим особам вивести кошти боржника з-під анексії, а рішення суду про стягнення заробітної плати залишити невиконаним.

Міністерство юстиції стверджує, що кошти, присуджені боржникові рішенням ЄСПЛ, ним не отримані, а відтак — перераховані до держбюджету. Однак суд на це не зважає і звертає стягнення на те, чого начебто не існує. Забезпечити ж виконання цього рішення повинен Міністерство юстиції, представник якого вже заявила, що оскаржуватиме рішення в апеляції.

Триває 19-й рік судової тяганини...

Сергій Новіков

PostSkriptum

Щодо посадовців Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції Печерським районним управлінням поліції м. Києва розслідується кримінальне провадження за статтею 382 «Невиконання судового рішення» Кримінального кодексу України, в якому літературний редактор газети «Вечірні Вісті» набула статусу потерпілої.

Невиконання судового рішення впродовж тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд. Адже навіть найдосконаліші та найсправедливіші судові рішення по суті нічого не варті, якщо вони залишаються невиконаними у передбачений спосіб. Це позиція і Європейського суду з прав людини, і Верховного Суду. Однак для державної виконавчої служби цей фундаментальний принцип, що покликаний забезпечити функціонування ефективної судової системи в державі, існує лише на папері.
То якої ж Вам, пане Малюська, ще не вистачає комісії, аби почати виконувати свої прямі обов’язки?
Поділиться в соціальних мережах: