Репост - крок до змін! Розкажіть друзям про журнал
Головна/Статті

Ми вважали що дно вже пробите, але з низу постукав Північний апеляційний господарський суд

Ми вважали що дно вже пробите, але з низу постукав Північний апеляційний господарський суд - Корупціонер в Україні
98640
«При всьому розумінні та повазі до державних інституцій, судова влада України давно відірвалася від реального життя, економіки, безпеки та благополуччя звичайних українців. Судова влада перетворилася в елітну службу, обслуговуючого грошові потоки різних фінансових кланів. Вона вже дуже далека від проблем простих українців і громадських інтересів.
Тому наша мета — максимально спростити систему, видалити звідти корупцію або хоча б створити інструменти для контролю корупції в судах для того, щоб це не турбувало простих українців.
І звичайно звернути увагу на те, як живуть самі судді, на те, звідки у них шикарні вілли і яхти. Причому жодна процедурна демократія і іноземні європейські правила не повинні їм допомагати в забезпеченні гарантій безпеки від українського народу.», про це написав в facebook екс-президент Грузії, глава виконкому Нацради реформ в Україні Міхеіл Саакашвілі, відповідаючи на претензії Ради суддів України.
У продовження позиції Міхеїла Саакашвілі, можна наводити безліч прикладів, нехтування та ігнорування суддями законів і Конституції України та не лише людських. А коли ми бачимо суддівське свавілля, відразу на згадку приходить приказка «Закон як дишло, куди повернеш — туди й вийшло», по якому не зрозуміло чого ми живемо.
Як би судді виконуючи свої повноваження хоч інколи згадували дану присягу народові України, а це «об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя», то довіра та повага до них була би щира та безмежна. Нажаль сьогоденне правосуддя все частіше виглядає як аукціон, хто більш запропонує той і отримує джекпот. Але якщо грошей нема, тоді зовсім лихо, доступ до правосуддя частіше закритий.
Так найчастіше трапляється, коли на суддівській арені зустрічаються державні тобто, наші з вами інтереси і комерційні інтереси певного колу осіб, втому числі поміж іншого які близькі до влади. І як ми з вами розуміємо «бабло творить добро», але ж не для нас з вами, а для тих хто живе за наш з вами рахунок платників податків. І нажаль судді нехтуючи законами, спотворюючи їх, позбавляють державні органи, які хоч час від часу захищають наші з Вами права та інтереси, такої можливості.
Така аналогічна ситуація нещодавно склалося у Північному апеляційному господарському суді міста Києва.
Майже двадцять років місцева прокуратура намагається повернути територіальній громаді комунальну власність, незаконно відчужений цілісно майновий комплекс по обслуговуванню плавзасобів РВП-1, у місті Києві. Десятки судових процесів та сотні засідань, в ході яких приймалися різноманітні рішення. Проходячи усі кола судових інстанцій від першої до касаційної, на останок Верховний суд повертав на початок розгляду і так майже 20 років. На десятому році митарств, завдяки Верховному суду одна справа перетворилась на два процесу різних юрисдикцій: господарське та адміністративне. Так як у господарському напрямку у прокуратури підстав захистити інтереси громади були на той час відсутні, то цей напрямок зупинився. А адміністративна тяжба тривала роками і лише наприкінці 2014 року Рішенням Вищого адміністративного суду України було скасовано результати псевдо-конкурсу з приватизації вищезазначеного ЦМК.
Нарешті у прокуратури виникли підстави для звернення до господарського суду та шанс повернути майно у законне володіння громади. Першу та апеляційну інстанції на користь громади прокуратура перемагає, касаційна інстанція за формальними підставами, знову повертає справу на новий розгляд до першої інстанції. Про те перша інстанція знову підтримує позицію прокуратури та задовольняє позов.
Всі засідання по цій справі супроводжувались громадськістю та пресою. Відповідачем було подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду, у продовження суддівського знущання над громадою. За чотири місяці розгляду справи — чотири зміни колегії суддів, а також дуже дивна поведінка адвоката апелянта.
У зв’язку із введенням в Україні карантину, судді знімають з розгляд справу не повідомлячи сторони про наступну дату слухання, орієнтуючись на кінець карантину, коли мала б бути визначена дата судового розгляду. Але 13 травня 2020 року, під час дії карантину, по тихому колегія суддів все ж проводить розгляд справи. Незважаючи на свою попередньо прийняту ухвалу, щодо забезпечення онлайн трансляції засідань, судді ігнорують її. І це ігнорування стає зрозумілим з рішення, яким вони задовольняють апеляційну скаргу та скасовують чергове рішення першої інстанції, щодо повернення незаконно відчужене майно громаді.
З мотиваційної частини цього рішення виникає багато запитань до колегії суддів та їх компетенції. А саме головне що лягло в основу мотивувальної частини даного судового рішення: «... відсутність у Київської міської ради, суб’єктивного цивільного права — речового права на комунальну власність», на захист якого прокурором подано позов.
Незважаючи не те що, колегія суддів ігнорує Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про столицю України — місто-герой Київ», вони виходячи за межі своїх повноважень, встановлюють на свій розсуд відсутність прав у Київської міської ради, захищати комунальну власність. В Адміністративному процесі вже були досліджені зазначені факти, що було закріплено Рішенням Вищого адміністративного суду України, ще у 2014 році та не підлягають додатковому доказуванню в інших судових процесах.
Для нас, рішення які виносять судді «мотивовані присягою», вже не є несподіванкою та ми вважали, що дно вже пробите, але з низу постукав Північний апеляційний господарський суд. Якось так.
І це не дивно. Якщо звернути увагу на ті маніпуляції які здійснювались зі зміною складу колегії суддів, виникає дуже багато запитань, без відповідей. Вирішальною трійкою у даній справі стали:
Кропивна Л.В., Поляк О.І. та Пономаренка Є.Ю.
Головуюча суддя Кропивна Людмила Володимирівна, «дуже не світилась» у полі зловживань, але спірне питання, яке все ж залишилось на сторінках мережі інтернет, дає привід для роздумів. Так на початку 2018 року до ВРП від Судді Крапивної надійшло повідомляє про факт втручання в її діяльність. Як з’ясувалося, у справі яку розглядала Кропивна разом зі Смірновою Л.Г. та Пономаренко Є.Ю. повторна апеляційна скарга потрапляє в друге до них, у зв’язку з чим апелянт наголошує про невипадковість цього, оскільки заступник голови суду зацікавлений в розгляді справи з прийняттям потрібного рішення на користь опонента. А також наявність «дружніх та фінансових відносин» із суддею Кропивною Л.В., що забезпечить стороні перемогу. На що Кропивна все заперечила Повідомленням про втручання в діяльність суддів.
Щодо свіженьких питань, так на сьогодні Другою Дисциплінарною палатою, Вищої ради правосуддя, розглядається дисциплінарна справа за скаргою ПАТ «МТС УКРАЇНА» за дії, вчинені на посадах суддів Кропивної Людмили Володимирівни та ще другого з нашої доленосної трійки, судді Пономаренко Євгенія Юрійовича. На даний час розгляд перенесено. Незабаром сподіваємось дізнатися більше цікавого.
А якщо звертати пильну увагу до нашої колегії, так мабуть самим цікавим її персонажем є Поляк Олена Іванівна, яка як «фігаро», то виходила зі справи то поверталась. Одіозна суддя Олена Поляк у минулому році балотувалась на посаду судді Верховного Суду. Громадська рада доброчесності прийшла до висновку що кандидат Олена Поляк не відповідає, критеріям доброчесності та професійної етики, про що розповіли на сторінках інтернет-видання Censor.net. За потуранням та за кошти Олександра Удовиченка вказане рішення Громадської ради доброчесності було скасовано. І це не дивно, так як Олена Поляк є дружиною Олександра Удовиченка, який узурпував з 2011 року усю судову систему, як зазначають журналісти. У 2004-му Олександр Удовиченко обраний суддею Вищого господарського суду, з 2010 р. — член Вищої ради юстиції, а з 2013-го — заступник голови ВРЮ, також очолював Раду суддів господарських судів і був членом Ради суддів України, а з 2004 року до 2018 року — суддя Вищого господарського суду. Про кришталевість доброчесності сімейного підряду Удовіченко та Поляк, більш викладено у тій же статті на Censor.net.
Отже як ми бачимо, щодо колегії суддів, яка позбавила, своїм рішенням, Київську міську раду — представника громади столиці, можливості захищати їх права, дивуватися не потрібно. Але варто погодитись з висновками Міхеіла Саакашвілі та згадати як Шарль Де Голль врятував Францію, звільнивши усіх суддів за одну ніч, чим переміг корупцію у своїй країні.
Робимо висновки!
#Північнийапеляційнийгосподарськийсуд #Київськаміськарада #КМР #ПАГС

AlertsSich

Поділиться в соціальних мережах: