На скільки Генеральний план столиці є ГЕНЕРАЛЬНИМ

По-перше, діючий Генеральний план розвитку міста Києва розроблявся на період до 2020 року вже в далекому, на наш погляд, 2001 році та був затверджений рішенням Київради від 28.03.2002 р. № 370/1804. Для відома, це був 4-ий повоєнний Генплан м. Києва. Його розробці передувала Концепції розвитку м. Києва на період до 2020 р., тобто новий проект Генплану розроблявся ціле десятиріччя!..

Цей проект зацікавив нас та ми звернулись наприкінці 2019 року до КМР з запитом, щодо отримання цього проекту для ознайомлення. Але київська влада не була зацікавлена надавати матеріали проекту Генплану. Тому нам знадобився рік, щоб отримати запитувану інформацію та ще дві ухвали слідчих суддів і кримінальне провадження. І нарешті, кінець листопада 2020 року, Департамент містобудування та архітектури, зглянувся та надав відповідь, у якій повідомив, що станом на кінець 2020 року здійснюється актуалізація та приведення проекту Генплану у відповідність до вихідних даних актуальних ще на початок 2019 року. А взагалі зазначив що актуалізованих матеріалів (у тому числі презентаційних) до департаменту не передавалось.

В свою чергу КО «Київгенплан» проект Генплану презентований мером наприкінці 2019 року надав у додатках, про що вказано листі Департамент містобудування та архітектури.

Так виявилось що, розрекламований столичним мером ще в грудні 2019 року проект Генплану до 2025 року на кінець 2020 року також не був готовий, тобто це був цілковитий «передвиборчий» піар-хід.

Навіть додатковий рік для його доопрацювання виявив неспроможність можновладців завершити роботу на цим документом.

За інформацією КМДА, заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп у грудні 2020 року дав доручення Департаменту захисту культурної спадщини в терміновому порядку виділити кошти на проект плану «Кордонів і режими використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів Києва», який необхідний для погодження «Історико-архітектурного опорного плану» (ІАОП) столиці Міністерством культури і інформполітики. Зазначимо, що ІАОП є невід’ємною частиною Генплану, тому без узгодження цього документа з Мінкультом неможливо подальше проведення громадських слухань та затвердження його Київрадою.

Чому Мінкульт не поспішав узгоджувати ІАОП зрозуміло. Головною причиною відмови є те, що проект Генплану мав явні ознаки «фіктивності», в ІАОП була відображена так звана дисгармонічна забудова, тобто висотки, які вже побудовані та порушують пам’ятко-охоронне законодавство і не вписуються в історичне середовище столиці.

Вочевидь новий Генплан був намальований лише під злобудовників, та яким пропонувалось «легалізувати» всі незаконні забудови в середмісті Києва. В цьому «фіктивному» ІАОП були збережені межі історичних ареалів, але в їх межах не встановлено взагалі ніяких обмежень, зокрема по висотності будівель. Перераховувати судові перипетії та «війни» активістів з злобудовниками немає сенсу, достатньо киянам виглянути у вікно та побачити чергову забудову дитячого майданчика чи спортивної площадки. Свідченням цього є звернення мера Києва Віталія Кличка (лист ще від 06 липня 2020 року) до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням прискорити процес узгодження ІАОП Мінкультом.

Затримка з погодженням ІАОП вочевидь була несподіванкою для столичної влади, яка готувалась до місцевих виборів, тому не афішувала цей «прокол».

Затримка з погодженням ІАОП вочевидь була несподіванкою для столичної влади, яка готувалась до місцевих виборів, тому не афішувала цей «прокол».

Фактично розробка Генерального плану повністю зірвана. Кияни зустріли Новий 2021 рік без Генплану. Один вичерпав свій ресурс, а інший ще потребує багато часу для його доопрацювання.

Так через півроку ми вирішили знов поцікавитись долею Генплану 2025. Так до Департаменту містобудування та архітектури ми надіслали новий запит, у якому запитали чи є якісь рішення КМР. щодо проекту Генплану 2025, проведення громадських обговорень та нарешті результат погодження ІАОП Мінкультом.

Відповіді не довелося довго чекати, майже миттєво, через місяць Департаменту містобудування та архітектури надав відповідь.

Департамент повідомив нас своїм листом, що станом на сьогодні завершується актуалізація та приведення проекту у відповідність до вихідних даних і врешті планується подати його до КМР на розгляд, після деяких процедур, одна з яких це погодження ІАОП Мінкультом. Також окремо зауважив, що станом на сьогоднішній день матеріали актуалізованого проекту Генплану до Департаменту не передано.

Продовження історії з погодженням ІАОП як ми сьогодні бачимо тривало до серпня поточного року, коли міністр культури «домовився» з очільником столиці й видав наказ, яким затвердив «межі та режими використання території історичних ареалів м. Києва», про що Мінкульт наголосив 9 серпня цього року на своєму офіційному сайті. З відповіді Департаменту містобудування та архітектури від 13 серпня вбачається, що заступник директора цього Департаменту Тетяна Зайченко, на момент підписання відповіді, не мала інформації, щодо погодження ІАОП Мінкультом. Такі відповіді в черговий раз підтверджують, небажання чиновників КМДА працювати в інтересах громади.

«Погоджений» ІАОП, це документ який створює передумови ще більш неконтрольованої забудови столиці, про його наслідки можна прочитати в статті «Олександр Ткаченко та його любов до КІНО», яку журнал нещодавно опублікував. Саме про причини поспіху прийняття необґрунтованих рішень очільником міністерства, в тому числі про підміну цим наказом саме ІАОП, йдеться в ній.

Підміною понять в містобудівних документах відзначається й столична влада, про методи застосування окремих Детальних планів територій (ДПТ) знають всі кияни, тим самим місцева влада намагається «обійтися» без Генплану та затвердити всі «хотєлки» злобудовників.

По-друге, новий Генеральний план Києва повинен визначати розвиток столиці вже у XXI сторіччі як політичного, культурного та духовного центру незалежної України, однієї, на наш погляд, з найкрутіших держав Європи.

Якщо офіційною мовою, то Генплан це створення високоякісного середовища життєдіяльності населення на основі сталого розвитку міста в нових соціально-економічних умовах та забезпечення виконання Києвом функцій столиці України. Але якщо поглянути передумови розробки проекту нового Генплану, то виявляється були використані данні останнього десятиліття та минулого року. Достатньо згадати, що в 2019 році не було навіть натяків на пандемію та економічну кризу.

Як записано в передмові до проекту Генплану, сталий розвиток Києва визначається як збалансоване функціонування міста, забезпечення економічного зростання і потреб населення з одночасним поліпшенням екологічного стану міського середовища в цілому, а також раціональне використання всіх ресурсів, в тому числі природних, технологічне переоснащення і реструктуризація підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, інженерної інфраструктури міста, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення природних ландшафтів та культурної спадщини.

Ну і де можливо побачити хоча б натяки на збагачення природних ландшафтів, оздоровлення, яке за останній рік стало дуже актуальним питанням. Для цього достатньо вийти на вулицю, де без протигазів іноді взагалі не можливо знаходитись і це на лівому березі біля Дніпра та водойм. Реалізація зазначених напрямків сталого розвитку міста мало забезпечити досягнення світових стандартів рівня та якості життя громадян. І треба враховувати постійну зміну саме світових стандартів.

Передбачений новим Генпланом компактний розвиток міста пропонується розвивати за рахунок включення у його проектні межі: рекреаційних територій (лісів, акваторій водойм та водотоків); земель сільськогосподарського призначення (в т. ч. охоронні зелені зони із збереженням існуючої функції правда з певними обмеженнями) та включення декілька десятків населених пунктів з приміської зони. Тобто всі питання розвитку спрямовані лише на розширення меж столиці, а не використання існуючого потенціалу міста.

По-третє, всі містобудівні рішення Генплану повинні бути спрямовані на поліпшення навколишнього природного середовища: підвищення якості атмосферного повітря та водного басейну; захист від впливу електромагнітних та радіологічних джерел; ліквідацію зон екологічного ризику. Але в проекті зберігаються застарілі шляхи реалізації розвитку міста, їх можливо порівняти з «совковими», тобто що прийшло на думку, те й включили.

І в завершенні хочеться сподіватись на розуміння громади про своє місце саме в розбудові столиці. Нові комунікаційні системи дозволяють громаді запропонувати владі своє бачення розвитку не лише Києва. Тим більше, яка не спромоглась виконати свої обов’язки та надати місту та громадянам давно обіцяний проект Генплану. Може вже не потрібно поспішати, раз не змогли вчасно. Може потрібно розпочати діалог з громадою, щоб отримати в першу чергу бачення киян на подальший розвиток міста.

AlertsSich