Репост - крок до змін! Розкажіть друзям про журнал
Головна/Статті

Одеська перлина у кишені Ткаченка

Одеська перлина у кишені Ткаченка - Корупціонер в Україні
43090
«У всьому, на що спрямований в наші дні кіноапарат, маси отримають можливість поглянути самим собі в обличчя» — зауважив Вальтер Беньямін, а Жан Люк Годар у свій час додав: «Фотографія — це правда. А кіно — це правда 24 кадри в секунду».
Так після проголошення незалежності в Україні почались часи накопичення капіталів, тобто розкрадання колективної совкової спадщини політичними функціонерами та кримінальним середовищем, які зараз мають назви — ЕЛІТА та АЛІГАРХИ.
Тож для того щоб з годом в історії не залишилось підтверджень злочинів та знищення нашої країни, з самого початку ЕЛІТІ не потрібні були літописні і мистецькі кіно-потужності, які залишилися у спадок від радянського союзу.
Тому починаючи з 1991 року потужна українська кіноіндустрія, яку поважали у всьому світі, залишилась без державної підтримки та почала руйнуватися. Але інфраструктура кіно-галузі завжди залишалась привабливим шматком, для мародерів та шахраїв. А підприємства які базувались та мали свою нерухомість у культурно-історичних центрах міст, стали найпріоритетнішими цілями шахраїв.
І так, звернем нашу увагу на казкове місто у чорного моря — Одесу. У центрі міста, біля узбережжя, проходить Французький бульвар на якому розташована перлина всесвітнього кінематографу, легендарна Одеська Кіностудія. Рік тому Одеса відсвяткувала офіційний ювілей світової культурної спадщини, 100-річчя заснування Одеської кіностудії. А в цьому році ми зафіксуємо 30-ти річчя знищення та пограбування досягнень наших пращурів.
Пройшло більш 10 років, з моменту проголошення незалежності в Україні, а мистецький колектив виживав та намагався зберегти легендарну кіностудії, сподіваючись, що керівництво країни зверне увагу на потреби державного підприємства.
І ось воно диво, «звернули увагу»!
Наприкінці 2002 року виходить Закон України «Про Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 роки», де зазначається: Рекомендувати Кабінету Міністрів України: вирішити в установленому порядку питання утворення на базі «Одеської кіностудії художніх фільмів» акціонерної компанії за участю держави із збереженням основного профілю її діяльності.
А вже на початку наступного року, заступник державного секретаря Міністерства культури і мистецтв України, звітує Кіностудії та Національній спілці кінематографістів України, про те що веде тяжку роботу над присвоєнням їй національного статусу.
Довідка: з 2003 року генеральним директором Одеської Кіностудії стає Ольга Неверко, яка ніколи не мала відношення до створення кінопродукції, хіба що тільки чула про це.
У той час, Ольга Неверко по тихому починає під гаслом приватизації збиткового державного підприємства Одеська Кіностудія, компанію по створенню Закритого акціонерного товариства. Незважаючи на Закон України «Про приватизацію державного майна», директорка порушує положення Стаття 15. Способи приватизації:
2. Створення колективних підприємств, господарських товариств, крім відкритих акціонерних товариств, у процесі приватизації майна державних підприємств (за винятком об’єктів малої приватизації) не допускається.
Беремо до уваги, що Одеська Кіностудія Художніх Фільмів, не був об’єктом малої приватизації!
Усвідомлюючи наслідки такої приватизації трудовий колектив Одеської Кіностудії не дає згоди на подальшу процедуру, про що в письмовій формі сповіщає Мінкульт і Національну Спілку Кінематографістів України.
Стурбоване Одеське відділення Національну Спілку Кінематографістів України направляє листа голові Верховної Ради України, генпрокурору і в комітет ВР України по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю з проханням вжити заходів у зв’язку зі зловживаннями і корупційними діями чиновників Мінкульту і директора Одеської Кіностудії.
У той же час група зловмисників пише і відправляють лист без дати і без номера від неіснуючої де-юре ТОВ «Нова кіностудія» в Одеську Кіностудію, про намір створити на її базі Закрите акціонерне товариство (ЗАТ).
Після чого міністр Культури Юрій Богуцький, пише листа голові Фонду Держмайна — що до нього надійшло звернення від ТОВ «Нова кіностудія» і просить розглянути можливість створення ЗАТ «Одеська кіностудія».
Як ми бачимо, ТОВ «Нова кіностудія» чи ТОВ «Нова студія», до біса, немає значення. А немає значення, тому що її ще не існувало.
У відповідь заступник голови Фонду Держмайна , на той час Лазаренко Сергій Жоржийович ігноруючи «Закон про приватизацію держмайна» не заперечує Мінкульту і ТОВ «Нова кіностудія» що до створення Закритого акціонерного товариства.
Зараз Сергій Лазаренко, як поважний та заслужений юрист України переймається водними шляхами у Державному підприємстві «Укрводшлях» та нещадно знищує корупцію на громадському поприщі.
В подальшому Ольга Неверко на фірмовому бланку Одеської Кіностудії пише в ФДМУ і Мінкульт лист без дати і без номера, в якому йдеться про те, що нібито збори трудового колективу відбулося і нібито колектив дає згоду на створення ЗАТ. Підписують цей лист особисто Ольга Неверко і секретар Є. Н. Караблiна і відправляють його в ФДМУ, де чиновники ставлять на ньому штамп з датою реєстрації вхідної кореспонденції — 15.10.2004.
І ось нарешті 18.10.2004 року реєструється ТОВ «Нова кіностудія»!
Так ви все вірно зрозуміли, реєструється товариство яке вже як місяць, а мабуть і більш листується з Одеською Кіностудією та державними органами.
Директорка Одеської Кіностудії Ольга Неверко усвідомлюючи що незгода трудового колективу на таку приватизацію, ставить під удар всі плани, узурпувавши владні повноваження, вчиняє посадовий злочин і фальсифікує протокол зборів цього трудового колективу від 20.10.2004., якого фізично не проводилося і підробляє на ньому підпис голови зборів А. С. Кононова
А тож будимо пильними, та звернемо увагу на те що, Ольга Неверко ще 15.10.2004 року у своєму листі до ФДМУ і Мінкульту, повідомила, що збори трудового колективу відбулося і нібито колектив дає згоду на створення ЗАТ.
Черговий «косяк».
Після чого 27 грудня 2004року ФДМУ в особі Сергія Лазаренко видає наказ, виступити ФДМУ засновником ЗАТ «Одеська кіностудія».
Так у 2004 році Державне підприємство «Одеська кіностудія художніх фільмів» перетворилась на Закрите акціонерне товариство, а згодом на приватне.
За державою залишилось 50% +1 акція, а решта перейшла у приватне володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова кіностудія», власником якої та гендиректором на той час, був Олександр Ткаченко, нещодавно гендиректор групи каналів «1+1 Media», який напередодні очолив Міністерство культури та інформаційної політики України.
Як ми з вами побачили приватизація колишнього гіганта української кіноіндустрії, пройшла нажаль з численними порушеннями та зловживаннями. Хай їм грець, цим порушенням та зловживанням, як щоб нові партнери держави допомогли підняти з колін світову спадщину. Але-ж пройшло 15-ть років та залишилось від одеської перлин лише назва, а сама вона опинилась у кишені шахраїв.
Про те що чекало кіностудію після приватизації та як мають українців за дурнів, ми розповімо у наступній статті.

AlertsSich

Поділиться в соціальних мережах: