Репост - крок до змін! Розкажіть друзям про журнал
Головна/Статті

ПРО ДОСЯГНЕННЯ «РЕФОРМАТОРІВ», ЯКІ ПРИЗНАЧИЛИ НОВОГО ГОЛОВУ ФДМУ, У ПРИВАТИЗАЦІЇ

ПРО ДОСЯГНЕННЯ «РЕФОРМАТОРІВ», ЯКІ ПРИЗНАЧИЛИ НОВОГО ГОЛОВУ ФДМУ,  У ПРИВАТИЗАЦІЇ - Корупціонер в Україні
29780
Саме про це у 2017 році «валав» основний лобіст змін у законодавство про приватизацію один із «реформаторів» М. Нефьодов. Він яскраво розповідав про те, що при прийнятті нового Закону будуть збільшені надходження від приватизації, ціна за об’єкти приватизації при продажі на ПРОЗОРО будуть рости в рази і буде дійсно ринковими та прийде багато нових інвесторів.

У 2018 році прийняли новий Закон «Про приватизацію державного і комунального майна», який розробили саме ці «реформатори».

Людину характеризують зроблені справи, а не гарні слова.

Так до яких досягнень в приватизації ми прийшли завдяки прийняттю нового Закону, завдяки ПРОЗОРО та завдяки піклування цією сферою з боку «реформаторів».

Для цього розглянемо підсумки приватизації за 2017 рік по старому Закону, за 2018 рік і перше півріччя 2019 року по новому Закону, які розміщені у звітах ФДМУ на сайті.

У 2017 році надходження від приватизації до Державного Бюджету становили 3 млрд. 376 млн. грн. (3,376 млрд. грн). При цьому (по даним, які наведені — це не вся сумарна стартова ціна) при продажі об’єктів приватизації при стартовій ціні 2, 507 млрд. грн. — ціна продажу становила 3,078 млрд. грн., тобто ціна продажу зросла на 23%. Але звертаю увагу на те, що стартова ціна по старому Закону визначалися по результатам оцінки майна або пакету акцій і це було значно вище, ніж залишкова вартість майна по новому Закону. Щодо різниці визначення стартової ціни по старому та по новому Закону — далі.

У 2018 році від приватизації до Державного бюджету надійшло 268,651 млн. грн. (0,268 млрд. грн.). Ось так, завдяки Закону «реформаторів» ми до Бюджету отримали вже не мільярди а мільйони гривень. Стартова ціна становила 271 млн. грн. та ціна продажу на ПРОЗОРО становила 316 млн. грн. Як вбачається ціна продажу зросла на 17 %, але це від стартової ціни, яка визначається по новому Закону на рівні балансової вартості активів, тобто по залишковій вартості.

За 1 півріччя 2019 року до Державного Бюджету надійшло 265,501 млн. грн. Як бачите — знову мільйони грн., але вже більше ніж у 2018 році. Стартова ціна становила 206,326 млн. грн., ціна продажу — 210,654 млн. грн. І вже ціна продажу через ПРОЗОРО зросла на 2 % і це знову від залишкової ціни активів.

Всі ці досягнення для наочності занесемо у таблицю.


Ось такі досягнення «реформаторів» при приватизації завдяки прийняттю нового Закону та ось таке зростання стартової ціна завдяки ПРОЗОРО.

Всім нам потрібно розуміти, що кожен рік Законом про бюджет встановлюється завдання з надходження коштів від приватизації державного майна до державного бюджету і те, що ми сплачуємо біля 1 млрд. грн. в рік на роботу ФДМУ та витрат на приватизацію.

План від приватизації на 2018 рік спочатку було встановлено 21, 3 млрд. грн., та у грудні 2018 року змінено до 18,8 млрд. грн. Але виконання плану надходжень від приватизації закінчилося розпорядженням КМУ від 18 грудня 2018 року № 1006-р — «обсяг джерел фінансування загального фонду державного бюджету, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», за кодом класифікації фінансування бюджету 401000 «Запозичення» збільшено на суму 18,445 млрд. грн. у зв’язку із зменшенням обсягу джерел фінансування державного бюджету за кодом класифікації фінансування бюджету 500000 «Надходження від приватизації державного майна».

Таким чином, у 2018 році ФДМУ виконав план надходжень від приватизації на 1,29 % і тому бюджет недоотримав майже 21 млрд. грн. від приватизації (від початкового плану надходжень до бюджету від приватизації), та в свою чергу, Мінфін змушений був для покриття дефіциту бюджету (у тому числі по неотриманню 21 млрд. грн. від приватизації) розмістити (продати) у грудні 2018 року ОВДП (облігації внутрішнього державної позики) під 20,5% річних. Тобто, замість надходжень від приватизації до Бюджету ми отримали БОРГ під відсотки. Більш докладніше у статті «Завдяки „сумлінній праці“ ФДМУ під керівництвом В. Трубарова бюджет у 2018 році недоотримав 21 млрд. грн. від приватизації».

По факту того, що ми громадяни отримали борг під 20,5% річних замість надходжень від приватизації до Бюджету я подав заяву про кримінальний злочин посадових осіб ФДМУ до НАБУ та було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженню, про що НАБУ зазначило у Повідомленні про початок досудового розслідування.


А тепер розглянемо різницю між стартовою ціною по старому Закону по результатам оцінки та по новому Закону, як балансова вартість активів на маленьких сучасних прикладах по підприємствам, які готувалися до приватизації у 2015-2017 роках.

ДП «Київпассервіс» (код 33348385) мало залишкову вартість основних засобів, які підлягали оцінці, — 8, 910 млн. грн. По новому закону це фактично є стартова ціна, як балансова вартість активів. Після оцінки майна цього ДП статутний капітал ПАТ «Киівпассервіс» становив −195,963 млн. грн. По старому закону саме така була стартова ціна продажу (195,963 млн. грн.) і тепер Ви розумієте різницю між стартовими цінами та розумієте про відмінність величини зростання продажу.

Ще приклад, ДП «Мирогощанський державний іподром» (код 35505132) мало залишкову вартість основних засобів 8,782 млн. грн. та після перетворення (через оцінку) у ПАТ «Мирогощанський аграрій» статутний капітал становив — 39, 241 млн. грн.

Така різниця у вартості активів існує мабуть на всіх державних підприємствах, в зв’язку з тим, що керівництво підприємств ніколи не проводить дооцінку активів. При перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство обов’язково визначення ринкової вартості активів за рахунок проведення оцінки.


Тому велика різниця для держави між продажами державного майна у 2017 та 2018, 2019 роках, у сумах надходжень від приватизації, а головне у різниці вартості стартової ціни. Зростання продажу показало, що через ПРОЗОРО не вийшло визначити ринкову ціну, як про це кричали «реформатори», та ще і відсоток зростання став меншим — і це від стартової ціни по залишковій вартості активів.

Це факти про «досягнення» в приватизації «реформаторів» на чолі з М. Нефьодовим, при участі О. Гончарука — також є фактами провалу реформ у сфері приватизації, що може мати наслідком розпродажу державного майна за безцінь та зростання боргів у Держави. І саме ці «реформатори» зараз привели Д. Синниченко на посаду Голови ФДМУ.

Сумно від того, що ми голосували за народного президента, за слуг народу та сподівалися, що до влади прийдуть нові обличчя професіоналів, а поки вбачається, що до сфери приватизації мають відношення «лузери», які саме провалили реформи в приватизації та збільшили борги Держави.

Тому, громадяни, слідкуйте за приватизацією, бо це не тільки розвиток Держави та збільшення інвестицій, а як вбачається ще може бути джерелом боргів, які ми з вами будемо віддавати.

Треба нам контролювати дії влади, не давати їм можливості порушувати законодавство та права громадян, знати та боротися за свої конституційні права, за прозору приватизацію, за надходження до бюджету та боротися проти свавілля чиновників.

Чи стане громадянин джерелом влади залежить від кожного з нас.


Поділиться в соціальних мережах: