Репост - крок до змін! Розкажіть друзям про журнал
Головна/Статті

Що отримує Держава від діяльності президента НААН Я. Гадзали – надходження до бюджету чи шкоду?

Надходження до бюджету чи шкода?
16600
Як працюють державні підприємства НААН та як управляють аграрні вчені цими Державними підприємствами.
 
На сайті НААНУ 16.07.2018 року Я. Гадзало зазначив, що у розпорядженні НААН знаходиться 364 тис. га ріллі та що у 2017 році середній дохід господарств з 1 га ріллі склав 12 тис. грн. Ще він скаржився на те, що господарства платять 75 % відрахувань від прибутку та у 2017 році ці відрахування становили 100 млн. грн.
Про такі досягнення державних підприємств НААН розповів Я. Гадзало, вони використовують останні наукові досягнення у рослинництві, високоякісне власне насіння  та діяльність їх контролюють  аграрні вчені НААН.
По даним Держаної служби статистики України – дохід у 2017 році в Україні по рослинництву склав 522, 635 млн. грн. при обробітку 27, 585 тис. га ріллі, тобто середня дохідність по Україні з одного га ріллі склала 18, 946 тис. грн. Це доречі така середня дохідність по Україні з врахуванням середньої дохідності 12 тис. грн з 1га державних підприємств НААН, тобто в інших приватних підприємствах дохідність ще вища, тому що компенсувала низький дохід НААН.
Звертаю вашу увагу, що середній дохід з 1 га ріллі по Україні у 2017 році становив 18,945 тис. грн, тобто науковці з передовими технологіями отримали дохід з 1 га ріллі  на 6,945 тис. грн. менше, ніж середній показник по Україні
Як бачимо, НААН на чолі з Я. Гадзало досягла великих досягнень у рослинництві на своїх державних підприємствах та науковці з передовими технологіями отримали дохід з 1 га ріллі  на 6,945 тис. грн. менше, ніж середній показник по Україні.



Та ще Я. Гадзало жалкує про сплату 100 млн. грн. до бюджету у вигляді 75% відрахувань від прибутку. А тепер порахуємо: якщо всі державні підприємства НААН отримали б середній дохід з 1га, як по Україні - вони отримали б додатково дохід з 1 га у сумі 2,528 млрд. грн. (різниця 6,946 грн. помножити на 364 тис. га НААН). 
З цієї суми було б нараховано 421 млн. грн. ПДВ та з різниці додаткового доходу та ПДВ було б сплачено до бюджету 1,580 млрд. грн. у вигляді 75% відрахувань від прибутку господарств.
Таким чином, ДП НААН офіційно недоотримало дохід 2,528 млрд. грн. по середньому показнику доходу з 1 га по Україні або приховали його та розтягнули по кишеням - з цього бюджет недоотримав 421 млн. грн. ПДВ, а з решти, як з прибутку 2,106 млрд. грн. бюджет недоотримав у вигляді 75% відрахувань з прибутку суму 1,580 млрд. грн.
Ось така шкода державі, а це майже 2 млрд. грн. – така сума не сплачена у бюджет Країни державними підприємствами НААН.
 
А чому так і де ці гроші? А все простопро це читайте у статтях:
«Аграрні барони»: як керівництво Академії аграрних наук отримує для себе і родичів державну землю»;
«Найгірший агрохолдинг: як держава управляє своїми землями»;
«Академіки-латифундисти. Як НААН перетворилася на приватний агрохолдинг»; «Туфли главы НААН Гадзало за 11 тыс. долларов оплачены его девушкой пресс-секретарём» та «Академия аграрных наук собирает деньги с фермеров в новогоднюю ночь», в яких були наведені факти по журналістським розслідуванням, скільки хабарів збирають аграрні вчені в туфлях за 11 тисяч доларів.
 
А про досягнення НААН ознайомимся з Аудиторського звіту Державної аудиторської служби України від 12.12.2018 № 07-23/6.
Приведу Вам основні висновки з 80 сторінок цього звіту, який було погоджено Я. Гадзалою без коментарів та зауважень.


 
  1. Академія у 2015-2018 роках є головним розпорядником та виконавцем 4 бюджетних програм, які профінансовано на загальну суму 2 617, 4 млн. грн. (звертаю увагу, що ще додатково науковці із бюджету отримали                 2 617 млн.грн).
  2. За період 2011-2017 років загальна чисельність працюючих у наукових установах Академії зменшилася на 4314 осіб.
  3. Питома вага аспірантів і докторантів, які захистили дисертації, до загальної кількості аспірантів і докторантів, які завершили навчання у 2017 році за загальним фондом становила 5,7 % (із запланованих 58,3%).
  4. Програма щодо підтримки науково дослідних господарств:
  • Площа посіву для виробництва оригінального насіння у 2016 році виконано на 622 га (69,2% від плану), у 2017 році -619 га (69%).
  • Витрати на придбання племінних (генетичних) ресурсів вітчизняного походження свиней у 2016 році виконано на 8 тис. грн (8,8% від плану), витрати на придбання племінних ресурсів вітчизняного походження великої рогатої худоби не виконано взагалі. Зазначене пояснюється неможливості придбання дослідними господарствами НААН племінної худоби необхідного генотипу, показники яких відповідали б вимогам Постанови КМУ від 22.08.2011 р. № 886 (Як Вам досягнення у тваринництві та при цьому бюджетні кошти НААН витрачає та не маленькі).
  1. Інформація про фактичну урожайність сільськогосподарських культур (або середній приріст маси тварин), яка підтверджується даними обліку суб’єктів господарювання, в яких впроваджувалися науково технічна продукція (НТП), в середньому в 1,25-2 рази нижча, ніж зафіксовано в актах впроваджень НТП, складених науковими співробітниками (Ось таки у нас наукові досягнення – тільки за рахунок приписок та тільки на бумазі).
  2. У продовж 2015-2017 років члени НААН не надали 55 річних звітів за результатами наукової діяльності, що не дає змоги оцінити їх вклад у збагачення науки новими досягненнями, при цьому їм було виплачено довічної плати на суму 2 455,4 тис. грн.
  3. Під час аудиту встановлено факти реєстрації прав інтелектуальної власності на розробки іншими фізичними або юридичними особами, здійснені науковими установами НААН за кошти державного бюджету, що може свідчити про привласнення та безпідставне використання наукових розробок.
  4. Через брак попиту та тривале зберігання насіння зернових культур приймалися рішення про його переведення до фуражних сортів і як наслідок втрачена можливість отримання додаткових доходів від реалізації такого насіння.
  5. Аудитом встановлено факти відхилення урожайності деяких сільськогосподарських культур, які вирощувалися установами НААН, від їх усередненого показнику по регіону, де такі установи розташовані. Приклад: урожайність у Волинській ДСГДС ІК НААН за зерновими культурами у 2015-2017 роках становила у середньому 24,5 ц/га при середній врожайності по Рожицькому та Луцькому районах у 56,3 ц/га, урожайність цукрових буряків, 129 ц/га при середній у розмірі 472 ц/га, сої 11,89 ц/га при середній урожайності 20,60 ц/га, картоплі 81,3 ц/га при середній урожайності 141,7 ц/га. (Як вам урожайність для держави – або по кишеням або такий стан рослиництва).
  6. Із 44,6 тис. га земельних ділянок, наданих науковим установам НААН у користування, безпосередньо для наукових цілей використовується близько 10 % від їх загальної площі (таке саме становище  і по ДП НААН по 364 тис. га).
  7. На прикладі Тернопільської області: у договорах контрактації зазначено ціни на сільськогосподарську продукцію, які нижче від середньо ринкових. Так ціна 1 тони сої згідно договорів склала 6000 грн., але ціна сої на ринку 10200 грн., соняшнику 8000 грн – на ринку 10000 грн. При цьому урожайність у договрах контрактації сільськогосподарської продукції урожайність с/г культур занижена порівняно із середньою по області по сої на 62,1% (або в 2,64 рази), соняшнику на 30% (або у 1,43 рази) та озимої пшениці на 19,8 % (або у 1,24 рази). (Уявляєте, урожайність занизили та ще і ціну продажу занизили).
  8. Наукову сферу залишали і продовжують залишати найбільш активні творчі вчені, в тому числі молоді науковці. Значний відтік наукових кадрів, особливо молодих вчених, через низький рівень оплати праці призводить до зниження наукового потенціалу НААН.
  9. Аудиторським дослідженням встановлено, що відділеннями Академії не повної мірою здійснюється контроль за діяльністю підконтрольних установ та підприємств, що може призводити до неефективного використання майна та ресурсів. Недостатність вжиття заходів по оформленню правовстановлюючих документі на земельні ділянки, які надані їм у постійне користування створюють ризики можливого їх відчуження, самозахоплення, тощо. Також, аудиторським дослідженням виявлені окремі недоліки в управлінні Академією діяльністю підпорядкованих підприємств та установ, що призводить до втрати ними доходів, зниження прибутковості, тощо.
 
Ці положення та висновки аудиторського звіту показують нам все про діяльність НААН, державних підприємств та про досягнення Я. Гадзало, як очільника НААН, а саме головне, висвітлюють нам, яку шкоду для Держави заподіюють аграрні вчені та керівники багатьох державних підприємств НААН.
 
Тому треба контролювати дії влади, не давати їм можливості порушувати законодавство та права громадян, знати та боротися за свої конституційні права, за прозору приватизацію, за надходження до бюджету та боротися проти свавілля чиновників.

Качур Д. М. член Громадської ради при ФДМУ , експерт з питань приватизації, голова Правління ГО «Офіцери, громадяни, вільна Україна»
Поділиться в соціальних мережах: