Репост - крок до змін! Розкажіть друзям про журнал
Головна/Статті

Суд визнав Уповноваженого з прав людини Л. Денісову порушником прав громадянина

Суд визнав Уповноваженого з прав людини Л. Денісову порушником прав громадянина - Корупціонер в Україні
52180

Одним з важливих Конституційних прав (ст. 38) є право брати участь в управлінні державними справами. Виконання цього права забезпечує Закон України «Про звернення громадян» (преамбула закону), яким встановлені наші права при розгляді звернень (ст.18 Закону) та обов’язки всіх посадових осіб, незалежно від форм власності та всіх органів влади (ст.19, 20 Закону).

У своїх попередніх статтях: «Уповноважена Л. Денісова дійшла „до дна“ в захисті прав людини та встала проти прав громадян», «Уповноважена Л. Денісова порушує права людини» та «Л. Денісова вирішила стати Уповноваженим „проти“ прав людини» я розповів та навів факти про порушення Уповноваженим з прав людини моїх прав при розгляді моїх заяв. З цього приводу я звернувся з позовами до суду про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженого з прав людини Л. Денісової при розгляді моїх звернень (порушення прав, зазначених у ст. 18 Закону України «Про звернення громадян») та просив суд зобов’язати Уповноваженого повторно розглянути мої звернення з дотриманням порядку та моїх прав, встановленим зазначеним Законом. 25 лютого 2019 року суддя Н. В. Клочкова Окружного адміністративного суду м. Києва винесла рішення по справі № 640/21535/18.

СУД ВИРІШИВ:

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини Л. Денисової, яка полягає у неповному та невсебічному розгляді звернення Качура Д. М.

Зобов’язати Уповноваженого Л. Денісову повторно розглянути звернення Качура Д. М. з дотриманням порядку, встановлених Законом України «Про звернення громадян».

Ця позиція суду підтверджує, що результатом розгляду звернення повинно бути вирішення питань по суті.

  • також, суд зазначає, що чинним законодавством України, зокрема статтею 19 Закону України «Про звернення громадян», не передбачено обов’язковості розгляду заяв або скарг громадянина на засіданні лише в разі розгляду звернення колегіальним органом, тому суд критично ставиться до доводів представника відповідача в цій частині, як на обґрунтування непроведення засідання з приводу розгляду заяви позивача та, відповідно, не запрошення позивача на таке засідання.

Таким чином, звернення розглядається на засіданні у тому числі одноособово керівником, на яке обов’язково запрошується громадянин-заявник. Та в попередніх стаття я висловлював думку, що можна буде вважати величезним цинізмом з боку Уповноваженого Л. Денісової, якщо вона звернеться до апеляційного суду з оскарженням цього рішення, замість визнання своєї провини щодо порушення прав громадянина та дисціплінарного покарання підлеглих за ці порушення.

Так дочекалися, громадянка Л. Денісова (бо особисто після цього вона для мене не є Уповноваженою з моїх прав і підтвердила це своїми діями, що Вона є вихідцем з коаліції та достойним представником Народного Фронту) подала Апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Тобто, суд зобов’язав Л. Денісову виконати права Качура Д. М., а Вона за рахунок коштів бюджету намагається довести, що права громадянина виконувати не потрібно.

10 червня 2019 року Шостий апеляційний суд розглянув Апеляційну скаргу громадянки Л. Денісової та яка після оголошення рішення суду мабуть помилково займає посаду Уповноваженого з прав людини.

Я особисто вдячний Інформаційному агентству «Активні громадяни» та Всеукраїнському журналу «Корупціонер в Україні», що їхні журналісти провели зйомки судового засідання.

Оголошення рішення суду та мій коментар

Постанова суду

Повні тексти рішень Окружного адміністративного суду м. Києва та Шостого апеляційного адміністративного суду можна і потрібно подивитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Для цього потрібно у графі «Справа №» ввести номер справи 640/21535/18.

Хід судового засідання можна подавитися тут

Шостий апеляційний адміністративний суд ПОСТАНОВИВ:


— Апеляційну скаргу Уповноваженого ВРУ з прав людини Денісової Л. Л. залишити без задоволення.
— Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року залишити без змін.

Судова гілка влади визнала Л. Денісову порушником прав громадянина при розгляді його звернення та в котрий раз зазначила на обов’язковості виконання прав громадянина зазначених у ст. 18 Закону та у зверненні громадянина.

Наведу із зазначеної постанови від 10.06.2019 року дуже важливу позицію Шостого апеляційного суду:

«При цьому колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим посиланням відповідача, що оскільки Уповноважений ВРУ з прав людини, ні Секретаріат, утворений для забезпечення його діяльності не є колегіальним органом , а діють за принципом єдиноначальності, проведення спеціальних для розгляду звернень до Уповноваженого не передбачено, а тому його звернення підлягають одноособовому розглядові.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач зобов’язаний був запросити позивача на засідання по розгляду його звернення.

При цьому, колегія суддів наголошує, що Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».

До речі, ці рішення суддів свідчать про те, що не всі судді загубили суддівську честь та можуть приймати справедливі рішення у відповідності до законодавства України на користь громадянина в незалежності від рангу посадової особи, яка порушила закон та права громадян.

Я звертаю увагу на те, що свою позовну заяву я подавав 17.12.2018 року і впровадження було відкрито судом 25.12.2018 року, що ще раз підтверджує, що обізнаний громадянин може боротися проти свавілля чиновників при будь-якій владі — було б бажання, наполегливість та терпіння.

Далі наводжу Позицію Верховного суду у Постанові по справі № 826/12287/16 від 31.01.2019 року6 «п. 17. Стаття 18 Закону України «Про звернення громадян» передбачає, що особа, яка звернулася із заявою чи скаргою має право особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої заяви чи скарги, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

П. 18. При цьому, зазначені права, відповідно до ст. 19 Закону № 393/96-ВР забезпечуються обов’язком на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

П. 20 Закон України «Про звернення громадян», ні будь-який інший нормативний акт не ставить у залежність можливість реалізації права особи викласти аргументи особі, що перевіряла , що перевіряла його скаргу, від форми розгляду цієї скарги (колегіально, одноособово, тощо).

І далі, у п. 21-24 цієї Постанови доводиться про обов’язковість запрошення громадянина на розгляд звернення.

І ще додатково наведу позицію Верховного суду у Постанові по справі № 816/1346/16 від 20.02.2019 року «Верховний суд зазначає, що порядок та строки розгляду звернень громадян врегульовано Законом № 393/96-ВР, який є спеціальним щодо цих правовідносин. Локальні нормативно-правові акти з питань порядку та строків розгляду звернень громадян застосовуються до цих правовідносин у частині, що не суперечить спеціальному закону № 393/96-ВР.»

Виникає питання, чому саме Уповноважена з прав людини, бо до Уповноваженого з цих самих привидів я подав 20 позивних заяв і тільки по одній є рішення суду. Але вже не виникає сумніву, що по останнім 19 буде визнано, що Л. Денісова також порушила права громадянина при розгляді його звернення. До речі, порушення термінів розгляду позивних заяв (інших 19) є негативний факт діяльності суддів та свідчить про порушення права громадянина на виконання встановлених термінів та порушення права на своєчасний судовий захист своїх прав.

Невиконання прав громадянина при розгляді звернень стало масовим з боку органів влади та посадових осіб. Законодавством передбачено, що за захистом та поновленням прав громадян у таких випадках громадянин може звертатися до Уповноваженого або до суду. Також Уповноважена має право складати адміністративний протокол по ст. 2123 КУпАП (ч. 7 ст. 2123) щодо порушників прав громадянина.

Тому необхідно було змусити Л. Денісову на посаді Уповноваженого виконувати та поважати права громадянина, а потім, після того як вона це навчиться робити — буде змушувати всі органи влади та всіх посадових осіб виконувати права громадян при розгляді звернення та вживати заходів щодо покарання порушників, відповідно до Адміністративного кодексу.

Шановні співвітчизники, судова гілка влади захистила шлях для реалізації Ваших прав на участь у державних справах по ст. 38 Конституції України. Тепер є гарантована можливість обізнано ними користуватися та змушувати владу виконувати вимоги законодавства.

Але, звертаю увагу всіх моїх співвітчизників на те, що управління державними справами це є праця та вимагає професійності та знання вимог законодавства по питанням, які ви зазначаєте, а також передбачає наполегливість та витрачання свого особистого часу. Тому, перед написання заяви з повідомленням про порушення вимог законодавства або про повідомлення про недоліки в діяльності посадових осіб треба ретельно знати вимоги законодавства в цьому питанні. Тільки тоді Ви зможете вказати на порушення цих вимог з боку посадових осіб. (Підказую, що можна скористатися шаблонами заяв на сайті ІА «Активні громадяни», яких початок, кінець та оформлення виконанні відповідно до вимог Закону та правильність їх підтверджена рішеннями суду, та Вам необхідно буде обізнано сформулювати змістову частину, вставити свої необхідні данні та прохання і вимоги).

Завдяки судовій гільці влади шлях до народовладдя відкрито та не потрібно чекати п’яти років до виборів, а необхідно кожен день боротися за дії законів, бо це і є шлях до нормального та гідного життя людини, тільки це є шлях до становлення успішної та заможної Держави. Кожен з нас повинен розуміти, що нам надані величезні права в управлінні державними справами та по контролю діяльності посадовців та органів влади, але для цього треба трішечки попрацювати: почитати статті 3, 5, 40 Конституції України та Закон України «Про звернення громадян» ( статті 1, 3, 5, 15, 18, 19, 20 Закону), скласти та подати заяву та добитися її розгляду відповідно до вимого Закону та досягати виконання зазначених у Законі прав громадянина.

Чи стане громадянин джерелом влади залежить від кожного з нас.

Блог автора — постійна ссилка на статтю
Качур Д. М. , член Громадської ради при ФДМУ , експерт з питань приватизації

Поділиться в соціальних мережах: