Репост - крок до змін! Розкажіть друзям про журнал
Головна/Статті

Йшли до ринку, а прийшли до базару! Частина четверта. Парк-пам’ятка

Йшли до ринку а прийшли до базару Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва
7630
Ще чверть століття тому Київ був містом, у якому хотілося жити, а кияни по праву пишалися тим, що столиця була найзеленішим мегаполісом Європи.
Дослідник міського та заміського озеленення науковець
Філіп Ґертнер оприлюднив список найзеленіших міст Європи.
Київ увійшов до числа міст із високим рівнем озеленення та став першим у списку «Найзеленіших міст Європи з населенням понад 2 млн» із показником індексу рослинності 0,389. Для порівняння інші європейські столиці отримали такі показники: Берлін – 0,246, Лондон – 0,135, Монако – 0,439. Найбільш зеленим столичним містом Європи стало Сараєво з індексом 0,677.
Під час виборів мерів та депутатів Київради, програми кожної політичної сили чи кандидата обіцяли киянам створення «комфортного міста». Але за 25 років «господарювання» площа зелених насаджень у Києві зменшилася вдвічі.
Сьогодні на одного киянина припадає менше 14,5 кв. м рослинності, а за європейськими нормами повинна становити 25 кв. м. При цьому, Стратегія розвитку столиці до 2025 року передбачає, що зелених зон загального користування у 2025 році в столиці буде лише на рівні 20 кв. м рослинності на мешканця. Тобто в найближчі часи Київ все одно не зможе дотягнути до вимог європейської столиці.
А чи буде досягнутий навіть цей результат за нинішніх темпів тотальної забудови та принципів господарювання у місті, питання риторичне.
Вочевидь, і мер, і теперішні «виразники інтересів киян», яким довірливі жителі столиці віддали свої голоси, поняття «зелені зони» трактують по-своєму, відповідно до власних інтересів.


 
За клопотанням Національного ботанічного саду ім. М. Гришка НАН України Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось до Київської міської державної адміністрації з метою створення ботанічної пам’ятки природи «Група вікових сосен – частина природного лісу в умовах інтенсивного урбаністичного впливу», що розташовано між вул. Попудренка та Броварським проспектом. І за рішенням Київради від 22.12.2016 № 777/1281 цим земельним ділянкам (в т. ч. тим, на яких можна побачити розташовані незаконно встановлені МАФи Дніпровського ринку) надано статусу парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення



47 дерев Pinus silvestris на вказаній території є залишком природних соснових лісів. Явище збереження природних деревних насаджень 100 річного і більше віку на території великих міст в межах щільної забудови і значного рекреаційного навантаження є унікальним, і потребує додаткової уваги з боку екологів та місцевої влади. Ці сосни мають важливу природоохоронну, наукову, освітню та естетичну цінність.
Та частина цієї території вже вільна від зелених насаджень та зайнята спорудами
ПрАТ «Дніпровський ринок». А замість того, що примусити підприємство відновити самовільно захоплену зелену зону, столична влада зменшує розмір цієї зони та надає (без проведення обов`язкових земельних торгів) відповідні земельні ділянки в оренду Дніпровському ринку.
Чи вистоять Pinus silvestris, коли ринок розпочне забудовувати цю територію?
Мер Києва Віталій Кличко під час звіту про результати своєї діяльності на посаді заявив, що за два останніх роки статус скверу було надано 140 земельним ділянкам, на 30 га збільшилась площа зелених зон, з’явилося 37 нових скверів, оновлено понад 100 зелених зон міста. 
Але насправді, статус надається вже існуючим паркам, а нові зелені зони практично не створюються, а часто (як ми бачимо на прикладі Дніпровського ринку) й скорочуються. Тому сьогодні наша столиця посідає аж 30-те місце в екологічному рейтингу міст Європи з показником індексу екологічного добробуту на рівні 32,33 зі 100.
Чому так сталося? Не тільки тому, що владу в Києві, наче смачний пиріг, ділили та продовжують ділити ті, для кого «комфорт» міста – це їхній особистий комфорт, що полягає у збагаченні за будь-яку ціну на будівництві висоток та торговельно-розважальних центрів або незрозумілих МАФів, всупереч логіки та будівельним нормам. Їм байдуже, адже їхнє справжнє життя минає в інших країнах, або принаймні в елітних поселеннях за межами столиці.
Але завдяки небайдужості киян, їхній активності та прагненню жити у справді комфортному місті мрія про покращення якості життя та розмаїте міське середовище з привабливим публічним простором та цікавим суспільним життям може стати реальністю.
Саме тоді Київ знову очолить рейтинги найпривабливіших міст світу та закріпить за собою титул найзеленішої столиці.
 

AlertsSich

Поділиться в соціальних мережах: