Репост - крок до змін! Розкажіть друзям про журнал
Головна/Статті

Влада стара, влада нова – Девід Копперфільд заздрить. «Як вкрасти у громади Київрічпорт»

Девід Копперфільд заздрить. «Як вкрасти у громади Київрічпорт»
104090
Приватизація «Укррічфлоту» та його дочки - Київського річкового порту відбувалась в перші роки незалежності. Відповідно до розпорядження КМУ від 14.12.1991 р. № 399-р був затверджений перелік підприємств, по яким розпочиналася приватизація, а Міністерству України у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва та ФДМУ дано доручення розпочати роботу по роздержавленню та приватизації зазначених підприємств. Так, питаннями приватизації тоді займалось відповідне міністерство, але яке, зрозуміло, дуже в короткий термін було реформовано. Зазначимо, що Уряд підстрахувався та зазначив у своєму рішенні наступне: «При здійсненні передбачених заходів виходити з того, що питання про роздержавлення та приватизацію підприємств буде вирішено після прийняття відповідних законодавчих актів
Але дехто дуже квапився, тому приватизація саме Київського річкового порту відбувалась з порушенням на той час вже прийнятого з цих питань законодавства.
Для чого ми здійснили цей екскурс в минуле, а для того щоб звернути увагу громади та повернути в управління належне їй майно.
 
Наказом Фонду державного майна України від 10.11.1992 р. № 477 «Про перетворення підприємств та організацій «Укррічфлоту» було передбачено створити на базі майна флоту та 20 підприємств - ДАСК «Укррічфлот» та акціонерні товариства.         При цьому, діючим на той час законодавством, зокрема статтею 13 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», проведення приватизації покладалось на комісію з приватизації. Догадуєтесь, ніхто жодної комісії не створював, а Акт оцінки вартості цілісного майна комплексу (станом на 01.09.1992), затверджений (протоколом від 18.09.1992 № 1) комісією, яка створена наказом начальника Київрічпорту від 28.08.1992 № 307 та до складу якої входили лише представники підприємства, що грубо порушує вимоги Методики оцінки  вартості  об'єктів  приватизації  та  оренди (Постанова КМУ від 02 вересня 1992 р. № 522).
 



 
А визначення статутного фонду АТ Київрічпорт, взагалі відбувалось за протокольним рішенням наради в ФДМУ від 11.03.1993, на якій й було вирішено безоплатно передати в оренду портові (гідротехнічні) споруди (вартістю 63667 тис. крб.) в м. Києві.
 


 
Також за цим рішенням до статутного фонду був включений гуртожиток по вул. Туровській (12) у Києві, при цьому, зрозуміло, що у членів наради відсутні будь-які повноваження комісії з приватизації, тому зазначене рішення теж суперечить законодавству.
 

 
Таким чином, у розпорядження Київрічпорту лише за 1 грн (без оформлення відповідного договору оренди) були передані всі портові та гідротехнічні споруди (причали, тощо) в м. Києві.
 


 
І вже понад 25 років вони успішно наповнюють бюджет власників порту, а громада лише споглядає за «війнами дебаркадерів».
 

 
Звертаємо увагу, що майно не змінило свого статусу, воно досі належить громаді, але користуються ним з дозволу лише окремих осіб, а громада з цього безвідповідального ставлення до бюджету міста нічого не отримує, і це великі кошти, яких вистачило би не тільки на ремонти, а й на розвиток цієї ж інфраструктури.
Можливо це наші мрії, але дуже хотілось би влітку їздити з лівого берега на правий за допомогою, як й в старі часи, на водному катері, скорочуючи шлях та час.
І це не все, план приватизації (розміщення акцій) створюваного акціонерного товариства повинен був відповідати вимогам ст. 14 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» та Положенню про план приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 10.11.1992 № 476, але план розміщення акцій став лише додатком до наказу АТ «КРП» від 09.03.1993 р. № 175 «Про створення комісії з підписки на акції АТ», цим самим знову порушуючи законодавство, окремі зацікавлені особи шляхом викупу акцій пільговиків та працівників підприємства отримали в управління (та власність) контрольний пакет акцій товариства.
Хтось скаже: «Справи минулих днів…», можливо, але може пора рахувати власні кошти громади, які можна спрямувати на розвиток тієї ж інфраструктури чи надати допомогу нужденним. Громада сама повинна визначати правила та умови використання її майна. Час настав..........

AlertsSich

Поділиться в соціальних мережах: